Зеленський анонсував далекобійну відповідь РФ після удару по Києву: балістичні ракети стали головною проблемою
Президент Володимир Зеленський повідомив нові деталі нічної російської атаки на Київ та область. За його словами, українська протиповітряна оборона знищила близько 90% крилатих ракет, однак із балістичними цілями ситуація значно складніша.
Внаслідок обстрілу пошкоджено понад 200 об’єктів, серед них 86 житлових будинків, дитяча лікарня, об’єкти соціальної та торговельної інфраструктури. Глава держави пообіцяв Росії далекобійну відповідь.
Російська армія під час нічної атаки 20 серпня завдала по Києву та області комбінованого удару, використавши одразу кілька типів озброєння. За словами Володимира Зеленського, росіяни застосували значну кількість балістичних і крилатих ракет, а також ударні безпілотники.
Президент зазначив, що українські сили протиповітряної оборони змогли знищити приблизно 90% крилатих ракет, які Росія спрямувала під час цієї атаки. Водночас ситуація з балістичними ракетами залишається набагато складнішою.
Саме балістика, за словами Зеленського, наразі становить одну з найбільших проблем для української системи ППО. Через характеристики такого озброєння та надзвичайно короткий час реагування його перехоплення є значно складнішим завданням.
Президент фактично розділив результати роботи української протиповітряної оборони за типами російського озброєння. Якщо щодо крилатих ракет ефективність знищення була близькою до 90%, то щодо балістичних цілей вона виявилася суттєво нижчою.
Ця проблема безпосередньо позначилася на масштабах наслідків атаки. Зеленський повідомив, що внаслідок російського удару пошкоджено понад 200 об’єктів. Серед них — десятки житлових будинків, дитяча лікарня, соціальна інфраструктура та торговельні об’єкти.
Зокрема, пошкоджень зазнали 86 житлових будинків. Таким чином, російський удар знову зачепив цивільну забудову столиці, де в момент атаки перебували тисячі людей.
Окремо президент згадав дитячу лікарню. Пошкодження медичного закладу стало одним із найбільш показових наслідків нічного обстрілу, оскільки російська атака створила безпосередню загрозу для цивільних та медичного персоналу.
Під ударом опинилися також інші об’єкти соціальної інфраструктури та торговельні об’єкти. Загальна кількість пошкоджених об’єктів, за словами глави держави, перевищила дві сотні.
Нічна атака стала однією з найтрагічніших для столиці. За даними, наведеними в матеріалі «Української правди», внаслідок російського удару загинули 15 людей.
Масштаб втрат і руйнувань знову продемонстрував небезпеку застосування Росією балістичних ракет проти українських міст. Саме такі удари створюють найбільші труднощі для ППО та можуть призводити до важких наслідків навіть за умови успішної роботи протиповітряної оборони.
Водночас Зеленський наголосив, що Україна не планує залишати російський удар без відповіді. Президент заявив про підготовку далекобійної реакції на атаку.
За його словами, українська відповідь буде «справедливою й далекобійною». При цьому глава держави окремо наголосив, що українська далекобійна зброя отримуватиме ще більше ресурсів.
Таким чином, у Києві пов’язують посилення власних далекобійних можливостей не лише з продовженням оборони, а й зі здатністю завдавати ударів у відповідь по російських цілях. Заява президента пролунала після однієї з наймасштабніших атак на столицю та стала сигналом про намір України збільшувати можливості власного ракетного озброєння.
Питання далекобійності для України набуває особливого значення на тлі використання Росією балістичних ракет. Москва продовжує застосовувати різні типи озброєння для ударів по українських містах, а Київ прагне не лише посилити захист неба, а й отримати можливість впливати на російську військову інфраструктуру на значній відстані.
Нічний обстріл також продемонстрував різницю між можливостями української ППО щодо різних класів ракет. Високий показник перехоплення крилатих ракет свідчить про ефективність оборони проти цього типу цілей, тоді як балістичні ракети залишаються значно складнішими для знищення.
Саме тому посилення протиракетної оборони залишається одним із пріоритетів України. Йдеться про необхідність отримання додаткових засобів перехоплення та одночасний розвиток власних технологій, здатних протидіяти російським ударам.
Однак Київ розглядає проблему ширше. За логікою заяви Зеленського, Україна має не лише захищатися від російських ракет, а й розвивати власні далекобійні спроможності. Це має дозволити завдавати ударів по військових об’єктах РФ та створювати для російського командування додаткові ризики.
Таким чином, після нічної атаки президент зробив акцент одразу на двох напрямах — ефективності протиповітряної оборони та нарощуванні української далекобійної зброї. Якщо близько 90% крилатих ракет вдалося збити, то балістична загроза залишається набагато складнішою, а масштаб руйнувань і кількість загиблих засвідчили ціну цієї проблеми.
Володимир Зеленський пообіцяв, що Росія отримає відповідь на здійснений удар. За його словами, Україна збільшуватиме ресурс для власної далекобійності. Отже, нічна атака по Києву може стати не лише черговим випробуванням для української ППО, а й приводом для подальшого посилення українських ударних можливостей.
Україна передала Сполученим Штатам свої пропозиції щодо подальших кроків для припинення війни з Росією. Перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця наголосив, що українські напрацювання не передбачають ані відмови від територій, ані порушення Конституції.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Міністерство оборони та Збройні сили мають підготувати конкретні рішення щодо мобілізації, контрактної служби та ротації військовослужбовців.
Угорська Національна податкова служба припинила кримінальне провадження щодо українських інкасаторів, яких раніше затримали під час перевезення десятків мільйонів доларів, євро та золота.
Українські крилаті ракети FP-5 «Фламінго» завдали серйозного удару по ракетно-космічному центру «Прогрес» у Самарі, де виробляли ракети-носії «Союз-2».
Російсько-українська війна поступово виходить за межі традиційного поля бою, а космічна інфраструктура РФ перетворюється на новий напрям протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін уперше за останній час публічно доручив владі заздалегідь готуватися до повернення великої кількості військовослужбовців із фронту після завершення війни.
Військовослужбовець батальйону «Сибір» Микита із позивним Зергут вважає, що про справжнє примирення між Україною та Росією в осяжному майбутньому говорити не доводиться.
Українська металургія, яка вже п’ятий рік працює в умовах повномасштабної війни, зіткнулася з новим масштабним викликом.
Російський диктатор Володимир Путін доручив уряду РФ розробити програму відновлення складської та логістичної інфраструктури маркетплейсу Wildberries, яка за останній місяць зазнала масштабних втрат через українські удари.
Північна Корея заперечила заяву президента України Володимира Зеленського про підготовку до відправлення до Росії 50 тисяч північнокорейських військових.
Україна передала Сполученим Штатам свої пропозиції щодо подальших кроків для припинення війни з Росією. Перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця наголосив, що українські напрацювання не передбачають ані відмови від територій, ані порушення Конституції.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Міністерство оборони та Збройні сили мають підготувати конкретні рішення щодо мобілізації, контрактної служби та ротації військовослужбовців.
Угорська Національна податкова служба припинила кримінальне провадження щодо українських інкасаторів, яких раніше затримали під час перевезення десятків мільйонів доларів, євро та золота.
Українські крилаті ракети FP-5 «Фламінго» завдали серйозного удару по ракетно-космічному центру «Прогрес» у Самарі, де виробляли ракети-носії «Союз-2».