Німеччина відмовила Онищенку у політичному притулку та вимагає покинути територію країни
На початку травня Федеральне відомство міграції і біженців ФРН відмовило українському ексдепутату Олександру Онищенку в наданні політичного притулку у Німеччині та закликало його негайно залишити територію країни.
Відмова німецького суду видати Україні ексдепутата Олександра Онищенка не означає, що він зможе залишитися у ФРН. Його заява про притулок відхилена. Якщо рішення підтвердить суд, Онищенку залишатиметься виїхати до РФ. Про це повідомляє DW в четвер, 28 травня.
"Після рішення Вищого земельного суду Ольденбурга не видавати Олександра Онищенка Україні 27 травня ексдепутат негайно був звільнений зі слідчого ізолятора, де провів без кількох днів півроку. Нині звинувачений на батьківщині у багатомільйонних газових оборудках Онищенко перебуває на своєму ранчо у землі Нижня Саксонія", - повідомив адвокат українця Домінік Клаук.
Водночас, як повідомили в пресслужбі суду в Ольденбурзі, на початку травня Федеральне відомство міграції і біженців відмовило українському ексдепутату у наданні політичного притулку у Німеччині і закликало його негайно залишити територію країни. Це випливає з рішення суду, процитованого пресслужбою. За інформацією адвоката прохача притулку, його підзахисний оскаржив у суді міста Оснабрюк відмову у притулку. Онищенко також подав клопотання на дозвіл залишитися у Німеччині на період судового розгляду.
"Олександр Онищенко хоче залишитися у Німеччині", - наголосив адвокат.
Якщо все ж таки Німеччина відмовить ексдепутату Верховної Ради у притулку, у нього залишається можливість поїхати до Росії, громадянином якої він є, підтвердив адвокат. Крім того, захисник Онищенка сподівається, що його підзахисний зможе подорожувати й іншими країнами Європи. Адвокат вказує на те, що німецький суд відмовився видавати українця на батьківщину з посиланням на положення Європейської хартії з прав людини і його підзахисний може сподіватися на те, що це рішення візьмуть до уваги суди і правоохоронні органи інших країн. Водночас в Іспанії, де кілька років після втечі проживав Онищенко, суди раніше відмовили йому у притулку і розпорядилися видати втікача Україні.
Напередодні стало відомо, що у Німеччині судді Вищого земельного суду Ольденбурга відмовили в екстрадиції в Україну Онищенка. Як зазначається в поясненні до ухвали судового органа, "існує значна ймовірність" того, що в разі екстрадиції Онищенка "не буде дотримано мінімальних стандартів міжнародного права щодо умов утримання в тюрмах", у тому числі й Європейської конвенції з прав людини. А тому екстрадиція є недопустимою.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила, що оскарження рішення німецького суду щодо відмови в екстрадиції Онищенка не передбачено, але воно може бути переглянуте у разі появи нових обставин.
13 травня Вищий антикорупційний суд розпочав розгляд по суті "газової справи", де фігурує Онищенко. В Україні ексдепутата підозрюють в організації схеми з розкрадання коштів під час видобутку та продажу природного газу в рамках договорів про спільну діяльність із ПАТ "Укргазвидобування". Онищенко втік з України влітку 2016 року. Його обвинувачують в тому, що він створив злочинну організацію, учасники якої в період з січня 2013 року по червень 2016 року незаконно заробили понад 1,6 млрд грн на реалізації природного газу. В результаті таких дій ПАТ "Укргазвидобування" (100% акцій належать державній НАК "Нафтогаз України") було завдано збитків у сумі понад 740 млн грн. Загалом слідство встановило причетність до участі у "газовій схемі" 29 осіб. З-поміж них - двоє людей, які виконували роль співорганізаторів, решта - працівники ПАТ "Укргазвидобування", юрист, фінансисти, керівники компаній тощо. В рамках досудового розслідування восьмеро підозрюваних визнали свою провину й уклали угоди про визнання винуватості. Розслідування ролі ще 12 осіб також завершено: обвинувальні акти стосовно них скеровані до суду. Сім підозрюваних, у тому числі й Онищенко, перебувають у розшуку. Водночас 3 грудня 2019 року стало відомо, що Онищенка 29 листопада затримали в Німеччині за запитом українських правоохоронців. 11 лютого 2020 року адвокат Онищенка повідомив, що ексдепутат попросив Німеччину про надання політичного притулку.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Москва продовжить домагатися реалізації своїх військових цілей саме на суші. Ця позиція Кремля свідчить про намір розширювати агресію та відкидати будь-які компроміси у переговорах.
Єврокомісар з питань зовнішньої політики заявив, що війна в Україні не може завершитися шляхом поступок Кремлю. Європа бачить єдиний вихід у справедливому вирішенні конфлікту, яке передбачає відповідальність Росії та гарантії безпеки для України.
Російська влада спростувала повідомлення ЗМІ про те, що переговори між Україною та Росією зазнали невдачі. Прессекретар Дмитро Пєсков заявив, що інформація про провал є «неправдивою» і що процес триває, хоча сторони мають суттєві розбіжності.
Попри повідомлення про те, що Дональд Трамп переключив увагу на Іран, Кремль заявив: президент США не втратив інтересу до переговорів щодо України. Російська сторона наполягає, що готова до нового раунду, але дата й місце досі залишаються невизначеними.
Дональд Трамп виступив із заявою, яка стала несподіваним сигналом для міжнародної спільноти: він наголосив на важливості допомоги Україні у протистоянні з російською агресією.
Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що Росія реагує на переговори лише тоді, коли відчуває реальний тиск. За його словами, санкції, військова допомога та єдність союзників — це ключові інструменти, які змушують агресора рахуватися з позицією України та світу.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що сили оборони успішно зірвали стратегічну наступальну операцію Росії, заплановану на березень. Попри постійні атаки та штурми, масштаб протистояння виявився значно меншим, ніж очікувало російське командування.
Україна та США ведуть активні консультації щодо санкційної політики й безпекових гарантій, але частина проблем залишилася нерозв’язаною. Президент Володимир Зеленський заявив, що потрібна особиста зустріч із Дональдом Трампом, адже команди не можуть подолати застій у переговорах.
Мирна кампанія США щодо завершення війни Росії проти України опинилася у глухому куті. Президент Дональд Трамп втратив інтерес до переговорів, зосередившись на протистоянні з Іраном, що послабило санкційний тиск на Москву та поставило під загрозу постачання зброї Києву.
Кожна ракета, що летить на українські міста, — це не лише російська зброя, а й продукт міжнародної змови. Президент Володимир Зеленський заявив, що щонайменше 60 іноземних деталей потрапляють до Росії в обхід санкцій і стають частиною смертоносних ракет, які щодня атакують Україну.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Москва продовжить домагатися реалізації своїх військових цілей саме на суші. Ця позиція Кремля свідчить про намір розширювати агресію та відкидати будь-які компроміси у переговорах.
Єврокомісар з питань зовнішньої політики заявив, що війна в Україні не може завершитися шляхом поступок Кремлю. Європа бачить єдиний вихід у справедливому вирішенні конфлікту, яке передбачає відповідальність Росії та гарантії безпеки для України.
Російська влада спростувала повідомлення ЗМІ про те, що переговори між Україною та Росією зазнали невдачі. Прессекретар Дмитро Пєсков заявив, що інформація про провал є «неправдивою» і що процес триває, хоча сторони мають суттєві розбіжності.
Попри повідомлення про те, що Дональд Трамп переключив увагу на Іран, Кремль заявив: президент США не втратив інтересу до переговорів щодо України. Російська сторона наполягає, що готова до нового раунду, але дата й місце досі залишаються невизначеними.