Німеччина відмовила Онищенку у політичному притулку та вимагає покинути територію країни
На початку травня Федеральне відомство міграції і біженців ФРН відмовило українському ексдепутату Олександру Онищенку в наданні політичного притулку у Німеччині та закликало його негайно залишити територію країни.
Відмова німецького суду видати Україні ексдепутата Олександра Онищенка не означає, що він зможе залишитися у ФРН. Його заява про притулок відхилена. Якщо рішення підтвердить суд, Онищенку залишатиметься виїхати до РФ. Про це повідомляє DW в четвер, 28 травня.
"Після рішення Вищого земельного суду Ольденбурга не видавати Олександра Онищенка Україні 27 травня ексдепутат негайно був звільнений зі слідчого ізолятора, де провів без кількох днів півроку. Нині звинувачений на батьківщині у багатомільйонних газових оборудках Онищенко перебуває на своєму ранчо у землі Нижня Саксонія", - повідомив адвокат українця Домінік Клаук.
Водночас, як повідомили в пресслужбі суду в Ольденбурзі, на початку травня Федеральне відомство міграції і біженців відмовило українському ексдепутату у наданні політичного притулку у Німеччині і закликало його негайно залишити територію країни. Це випливає з рішення суду, процитованого пресслужбою. За інформацією адвоката прохача притулку, його підзахисний оскаржив у суді міста Оснабрюк відмову у притулку. Онищенко також подав клопотання на дозвіл залишитися у Німеччині на період судового розгляду.
"Олександр Онищенко хоче залишитися у Німеччині", - наголосив адвокат.
Якщо все ж таки Німеччина відмовить ексдепутату Верховної Ради у притулку, у нього залишається можливість поїхати до Росії, громадянином якої він є, підтвердив адвокат. Крім того, захисник Онищенка сподівається, що його підзахисний зможе подорожувати й іншими країнами Європи. Адвокат вказує на те, що німецький суд відмовився видавати українця на батьківщину з посиланням на положення Європейської хартії з прав людини і його підзахисний може сподіватися на те, що це рішення візьмуть до уваги суди і правоохоронні органи інших країн. Водночас в Іспанії, де кілька років після втечі проживав Онищенко, суди раніше відмовили йому у притулку і розпорядилися видати втікача Україні.
Напередодні стало відомо, що у Німеччині судді Вищого земельного суду Ольденбурга відмовили в екстрадиції в Україну Онищенка. Як зазначається в поясненні до ухвали судового органа, "існує значна ймовірність" того, що в разі екстрадиції Онищенка "не буде дотримано мінімальних стандартів міжнародного права щодо умов утримання в тюрмах", у тому числі й Європейської конвенції з прав людини. А тому екстрадиція є недопустимою.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила, що оскарження рішення німецького суду щодо відмови в екстрадиції Онищенка не передбачено, але воно може бути переглянуте у разі появи нових обставин.
13 травня Вищий антикорупційний суд розпочав розгляд по суті "газової справи", де фігурує Онищенко. В Україні ексдепутата підозрюють в організації схеми з розкрадання коштів під час видобутку та продажу природного газу в рамках договорів про спільну діяльність із ПАТ "Укргазвидобування". Онищенко втік з України влітку 2016 року. Його обвинувачують в тому, що він створив злочинну організацію, учасники якої в період з січня 2013 року по червень 2016 року незаконно заробили понад 1,6 млрд грн на реалізації природного газу. В результаті таких дій ПАТ "Укргазвидобування" (100% акцій належать державній НАК "Нафтогаз України") було завдано збитків у сумі понад 740 млн грн. Загалом слідство встановило причетність до участі у "газовій схемі" 29 осіб. З-поміж них - двоє людей, які виконували роль співорганізаторів, решта - працівники ПАТ "Укргазвидобування", юрист, фінансисти, керівники компаній тощо. В рамках досудового розслідування восьмеро підозрюваних визнали свою провину й уклали угоди про визнання винуватості. Розслідування ролі ще 12 осіб також завершено: обвинувальні акти стосовно них скеровані до суду. Сім підозрюваних, у тому числі й Онищенко, перебувають у розшуку. Водночас 3 грудня 2019 року стало відомо, що Онищенка 29 листопада затримали в Німеччині за запитом українських правоохоронців. 11 лютого 2020 року адвокат Онищенка повідомив, що ексдепутат попросив Німеччину про надання політичного притулку.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.