Оснований для продолжения военного положения нет, - глава комитета по нацбезопасности
Об этом в кулуарах Верховной Рады заявил председатель комитета по национальной безопасности и обороны, народный депутат Сергей Пашинский.
"Я не вижу оснований его продлевать. Военное положение - это не прихоть парламента, Порошенко или СНБО - это вынужденный шаг (в ответ ред.) на агрессию Российской Федерации. Я надеюсь, что у Путина и его окружения станет здравого смысла остановиться в эскалации войны на границах Украины", - заявил он.
Кроме того, Пашинский заявил, что военное положение надо было внедрять на 60 дней, а не на 30. Также он добавил, что с таким соседом как РФ Украина должна быть готова к любым сценариям.
"Во-первых, я убежден, что военное положение надо было вводить все-таки на 60 дней. Потому что именно 60 дней - это срок стратегического развертывания всех наших сил. За эти 30 дней, которые сейчас проходят, мы сделали колоссальную работу. Практически была отработана на общегосударственном уровне работа Генерального штаба с профильными министерствами, были призваны тысячи резервистов, были проведены командно-штабные учения, полевые учения и еще много-много мер. И, к сожалению, мы должны понимать, имея такого соседа как Россия, мы должны быть готовы к любым сценариям. И нам в таком состоянии ожидания агрессии придется жить еще долго", - подчеркнул нардеп.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після чергової масованої російської атаки на Україну закликав союзників значно активніше підтримувати українську протиповітряну оборону.
Президент США Дональд Трамп вважає припинення війни між Росією та Україною одним із найнагальніших зовнішньополітичних завдань своєї адміністрації. Саме бажання якнайшвидше зупинити бойові дії стане головною темою його майбутньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО, повідомляють американські джерела.
Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що російський удар по Вишневому на Київщині спричинив найбільші руйнування житлової забудови за весь час повномасштабної війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.