Прагнули легітимізувати представників ОРДЛО: у МЗС пояснили дії Росії в Радбезі ООН
Представників ОРДЛО намагалися легітимізувати в ООН російські делегати. Російська Федерація прагнула використовувати формат Арріа Ради безпеки ООН.
Москва активно прагнула провести засідання нібито заради виступу представників ОРДЛО, але таким чином намагалися провести певні дії. Про це 2 грудня повідомила пресслужба української делегації в Тристоронній контактній групі.
У повідомленні йдеться, що Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, розповів подробиці реалізацію плану Російської Федерації. Росіяни прагнули змінити формат, аби продемонструвати світу "легальність" своїх найманців на українській території.
Такий формат засідання виявився невдалим. Його проведення бойкотувала низка учасників. До позиції Києва долучилися США, Естонія, Велика Британія, Франція, Німеччина та Бельгія. Внаслідок консолідації міжнародних партнерів плани Кремля вдалося зірвати.
Раніше ASPI news повідомляло, що представники Кремля різко відреагували на ухвалення ООН резолюції щодо окупованого росіянами Криму. Також Україна в ООН відмовилася підтримувати резолюцію Росії щодо боротьби з героїзацією нацизму.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.