Пристайко: у Мінську мають узгодити "формулу Штайнмаєра" напередодні зустрічі "нормандської четвірки"
Однією з умов зустрічі лідерів "нормандської четвірки" (Україна, Німеччина, Франція, РФ) є письмове погодження "формули Штайнмаєра" на засіданні Тристоронньої контактної групи з урегулювання на Донбасі, заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в інтерв'ю "Європейській правді".
Відповідаючи на запитання про те, чи згодна Україна отримати письмово підтверджений текст "формули Штайнмаєра" до "нормандського саміту", Пристайко сказав: "Так, це одна з двох умов для зустрічі лідерів, про яку ми домовилися. Друга умова - ми очікуємо, що на трьох контрольних ділянках буде розведено війська. Потім росіяни додали ще третю умову, яка звучить на кшталт "вироблення чітких формулювань для заяви лідерів".
Міністр зазначив, що ТКГ 18 вересня в Мінську через технічне непорозуміння письмово не погодила умови проведення виборів на окупованій частині Донбасу.
"У середу в Мінську Тристороння контактна група справді виконала вказівку "нормандської четвірки" про письмове погодження тексту цієї формули. Вони справді мали це зробити, але виникло технічне непорозуміння в самій Тристоронній контактній групі. А ще, справді, представник України висловив певні зауваження, які, я думаю, буде опрацьовано пізніше", - сказав Пристайко.
Міністр не виключив, що до тексту, обговорюваного на засіданні ТКГ, можуть бути внесені зміни. "На що він перетвориться - або він залишиться без змін, або щось буде додано - це має вирішити Тристороння контактна група", - сказав він.
Пристайко зазначив, що Україна погодилася на "чітко виписані формулювання, які обговорювали радники".
"...у вересні 2019 року радники "нормандської четвірки" погодили не "формулу Штайнмаєра", а погодили інше чітке формулювання. В ньому також ідеться про те, що закон про особливий статус застосовується on temporary basis, тобто на тимчасових умовах, з моменту проведення виборів, а на постійній основі він починає діяти після визнання БДІПЛ ОБСЄ того, що вибори відповідають високим стандартам", - пояснив глава МЗС.
Він зазначив, що загальне формулювання, стосовно якого досягнуто домовленостей, "викликає дуже багато трактувань", що, зокрема, завжди відбувається на переговорах у Мінську.
"Але наразі це не завдання ні "нормандської четвірки", ні МЗС - це завдання передано Тристоронній контактній групі. Ось як вони переформулюють точніше, ми тоді отримаємо, подивимося, що сталося з нашою пропозицією, і чи можемо ми це пропонувати лідерам для того, щоб вони зустрічалися", - сказав міністр.
Нагадуємо, раніше повідомлялось, що Україна здатна створити власну концепцію врегулювання конфлікту на Донбасі, переконаний перший президент країни Леонід Кравчук.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.