Пристайко: у Мінську мають узгодити "формулу Штайнмаєра" напередодні зустрічі "нормандської четвірки"
Однією з умов зустрічі лідерів "нормандської четвірки" (Україна, Німеччина, Франція, РФ) є письмове погодження "формули Штайнмаєра" на засіданні Тристоронньої контактної групи з урегулювання на Донбасі, заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в інтерв'ю "Європейській правді".
Відповідаючи на запитання про те, чи згодна Україна отримати письмово підтверджений текст "формули Штайнмаєра" до "нормандського саміту", Пристайко сказав: "Так, це одна з двох умов для зустрічі лідерів, про яку ми домовилися. Друга умова - ми очікуємо, що на трьох контрольних ділянках буде розведено війська. Потім росіяни додали ще третю умову, яка звучить на кшталт "вироблення чітких формулювань для заяви лідерів".
Міністр зазначив, що ТКГ 18 вересня в Мінську через технічне непорозуміння письмово не погодила умови проведення виборів на окупованій частині Донбасу.
"У середу в Мінську Тристороння контактна група справді виконала вказівку "нормандської четвірки" про письмове погодження тексту цієї формули. Вони справді мали це зробити, але виникло технічне непорозуміння в самій Тристоронній контактній групі. А ще, справді, представник України висловив певні зауваження, які, я думаю, буде опрацьовано пізніше", - сказав Пристайко.
Міністр не виключив, що до тексту, обговорюваного на засіданні ТКГ, можуть бути внесені зміни. "На що він перетвориться - або він залишиться без змін, або щось буде додано - це має вирішити Тристороння контактна група", - сказав він.
Пристайко зазначив, що Україна погодилася на "чітко виписані формулювання, які обговорювали радники".
"...у вересні 2019 року радники "нормандської четвірки" погодили не "формулу Штайнмаєра", а погодили інше чітке формулювання. В ньому також ідеться про те, що закон про особливий статус застосовується on temporary basis, тобто на тимчасових умовах, з моменту проведення виборів, а на постійній основі він починає діяти після визнання БДІПЛ ОБСЄ того, що вибори відповідають високим стандартам", - пояснив глава МЗС.
Він зазначив, що загальне формулювання, стосовно якого досягнуто домовленостей, "викликає дуже багато трактувань", що, зокрема, завжди відбувається на переговорах у Мінську.
"Але наразі це не завдання ні "нормандської четвірки", ні МЗС - це завдання передано Тристоронній контактній групі. Ось як вони переформулюють точніше, ми тоді отримаємо, подивимося, що сталося з нашою пропозицією, і чи можемо ми це пропонувати лідерам для того, щоб вони зустрічалися", - сказав міністр.
Нагадуємо, раніше повідомлялось, що Україна здатна створити власну концепцію врегулювання конфлікту на Донбасі, переконаний перший президент країни Леонід Кравчук.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що демобілізація не може бути самоціллю, а має стати наслідком системних реформ у сфері мобілізації та кадрового забезпечення армії. Він підкреслив, що нинішні заклики звільнити військових без підготовки — це політичний популізм, який не має сенсу в умовах війни.
The Wall Street Journal наголошує, що парад Перемоги у Москві більше не є символом сили, а навпаки — демонструє слабкість режиму. Путін, який десятиліттями будував культ “дідів”, тепер зіткнувся з тим, що війна проти України підриває його головний пропагандистський інструмент.
Володимир Зеленський у зверненні до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом нагадав світові, що українці вже вдруге за 81 рік змушені зупиняти тотальне зло. Президент назвав сучасну російську агресію «оновленою версією нацизму» з маркуванням «зроблено в Росії» та закликав вільний світ до єдності.
Президент України заявив, що Кремль може спробувати розпочати чергову хвилю наступальних дій у найближчі місяці. Він підкреслив, що українська армія готується до цього сценарію, а союзники посилюють допомогу, аби забезпечити перевагу Києва на полі бою.
Президент України заявив, що кількість атак з боку Росії чітко демонструє — Кремль не прагне миру, а лише використовує тему перемир’я для маніпуляцій. яяяяяяпідкреслив, що Україна діятиме справедливо й рішуче, а міжнародна спільнота повинна реагувати на факти, а не на російські заяви.
Ентоні Блінкен заявив, що твердження про “халявну” допомогу Європи Україні є міфом. За його словами, союзники витрачають мільярди євро на оборонну підтримку, бо усвідомлюють, що майбутнє Європи залежить від здатності України вистояти у війні проти Росії.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.