Прокурор Гаазького трибуналу Хан прокоментував перспективи справи Путіна

Карім Хан запевнив, що Монголії доведеться пояснити, чому вона проігнорувала ордер МКС і прийняла в себе російського диктатора.
Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан в інтерв'ю BBC розповів про перспективи глави правлячого режиму Росії Володимира Путіна постати перед судом, згадавши при цьому трибунал щодо колишньої Югославії.
За словами прокурора, українська сторона просила його провести розслідування щодо дій Росії ще 2021 року, коли він зустрічався з генпрокурором України. Але на той момент у МКС не було на це ресурсів, а в нього самого була маса інших обов'язків, оскільки незадовго до поїздки в Україну він тільки вступив на посаду. Крім того, він не вірив, що Путін зважиться вторгнутися в Україну. "Але коли вони це зробили, я вирішив, що все абсолютно очевидно, і ми повинні почати розслідування. Я побував на місці подій, і коли ти чуєш історії, свідчення, бачиш руйнування, чуєш висловлювання різних людей, включно з висловлюваннями Володимира Путіна іЛьвової-Бєлової, застосувати всю суворість закону було нескладно", - пояснив він.
Карім Хан запевнив, що Монголії доведеться пояснити, чому вона проігнорувала ордер МКС. "Переговорний процес на рівні суду ведеться. Судді можуть дати свої рекомендації на випадок, якщо буде виявлено відсутність співпраці, але я не хочу нічого передбачати, тому що нині це питання вирішується між суддями та урядом Монголії", - пояснив прокурор.
На запитання про те, чи вірить він, що Путін коли-небудь опиниться на лаві підсудних у Гаазі, Хан відповів, навівши приклад колишньої Югославії. "Люди сміялися, коли трибунал щодо колишньої Югославії домагався ордерів на арешт Караджича і Младича, не кажучи вже про Мілошевича, коли Спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне видавав ордер на арешт колишнього президента Чарльза Тейлора, але, як показала історія, ці люди, що володіли в минулому великою владою в своїй країні та регіоні, у підсумку опинилися на лаві підсудних. Є приклади, які показують, що якщо хтось робить, що заманеться, користуючись владою, не обмеженою вищою відповідальністю, його простір для маневру звужується", - резюмував Хан.
Країни Європейського Союзу активно вивчають можливість відновлення боліт уздовж східного кордону, щоб убезпечити себе від потенційного російського вторгнення. Цей підхід поєднує два ключові пріоритети — оборону та захист клімату, повідомило Politico.
Європа навчилася ефективно взаємодіяти із президентом США Дональдом Трампом, вона здатна швидко досягати консенсусу, однак її слабкість - у нездатності перетворити цю дипломатичну єдність на реальні кроки, зокрема й у питанні підтримки України.
Після переговорів і надій на мир Україна пережила другу за масштабами атаку з боку Росії від початку війни.
Президента США Дональда Трампа не влаштовують вимоги президента України Володимира Зеленського та Європи для завершення війни. Він хоче миру на будь-яких умовах.
Після зустрічі з Путіним 6 серпня Трамп спробував домогтися прориву у переговорах про завершення війни в Україні, спираючись на повідомлення свого посланця Віткоффа про нібито можливі територіальні поступки Росії.
Після масованого обстрілу України в ніч проти четверга Міністерство закордонних справ звернулося до союзників із вимогою посилити тиск на Росію та підтримати Україну засобами протиповітряної оборони.
Президент України Володимир Зеленський і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган провели телефонну розмову. Лідери, зокрема, обговорили дипломатичні кроки щодо завершення війни та гарантії безпеки для української держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що удар РФ по Україні, зокрема, Києву у ніч на 28 серпня, є також ударом по Європі та президенту США Дональду Трампу.
Україна спільно з партнерами планує підготувати письмову конфігурацію гарантій безпеки вже наступного тижня.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів телефонну розмову з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем.
Країни Європейського Союзу активно вивчають можливість відновлення боліт уздовж східного кордону, щоб убезпечити себе від потенційного російського вторгнення. Цей підхід поєднує два ключові пріоритети — оборону та захист клімату, повідомило Politico.
Європа навчилася ефективно взаємодіяти із президентом США Дональдом Трампом, вона здатна швидко досягати консенсусу, однак її слабкість - у нездатності перетворити цю дипломатичну єдність на реальні кроки, зокрема й у питанні підтримки України.
Після переговорів і надій на мир Україна пережила другу за масштабами атаку з боку Росії від початку війни.
Президента США Дональда Трампа не влаштовують вимоги президента України Володимира Зеленського та Європи для завершення війни. Він хоче миру на будь-яких умовах.