Путін збільшує армію на 150 тисяч і може напасти на країни НАТО – Зеленський (Відео)
Російський диктатор Володимир Путін збільшує чисельність особового складу російської армії на 150 тисяч солдатів і може напасти на Польщу і Литву з території Білорусі. Про це президент України Володимир Зеленський сказав в інтерв'ю The Guardian.
"Розвідка мені сказала, ми це знаємо, що росіяни будуть збільшувати свою армію у 2025 році на 12-15 дивізій і ми вважаємо, що це буде десь 150 тисяч додаткових військових", - зазначив Зеленський. Президент додав, що це збільшення буде відбуватися через мобілізацію і додаткове залучення військових з Північної Кореї. "Ми бачимо так, що буде десь 150 тисяч людей. Ми вважаємо, що ці люди будуть проходити тренування на території Білорусі. Висока вірогідність", - стверджує Зеленський.
У цьому зв'язку, як підкреслив глава держави, на сьогодні підтримка України - це виключно захист усієї Європи. "Ви повинні зрозуміти, що якщо у Білорусі вони починають військові тренування - росіяни з білорусами, то з чого почалося повномасштабне вторгнення у нас у 2022 році? І якщо вони там будуть тренуватися у 2025 році влітку або восени, коли вони будуть готові, то я вважаю що після цього вони можуть розпочати повномасштабне вторгнення. І у цей момент у мене питання: а хто сказав, що вони почнуть повномасштабне вторгнення в Україну? Вони зможуть почати в Польщу, в Литву. Вони зможуть це почати", - переконаний Зеленський.
При цьому, президент України ставить риторичне питання стосовно російського диктатор Володимира Путіна. "Скажіть мені, а якщо Путін хоче миру, і хоче закінчення війни і готовий до діалогу, для чого країна, у якій зараз великі проблеми з економікою, дуже великі проблеми у них з економікою через санкції, для чого ця країна збільшує на 150 тисяч свої збройні сили і буде їх тренувати в Росії і Білорусі? Для чого? Для діалогу? Я думаю, що відповідь ні. Точно не для діалогу", - вважає Зеленський.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.