Речник Пентагону пояснив, чому США не дають дозвіл на удари ATACMS по території Росії
У Сполучених Штатах Америки пояснили, що не дали ЗСУ дозволу бити американськими ракетами ATACMS углиб території Росії через побоювання, що війна може "вийти за межі України". Вашингтон не хоче бачити "ненавмисних наслідків", які можуть спричинити такі удари.
Про це сказав речник Пентагону генерал-майор Пет Райдер в інтерв’ю виданню "Голос Америки". https://www.bild.de/politik/ausland-und-internationales/orban-schreibt-ueber-sein-treffen-mit-trump-bild-kennt-den-brief-66954ae10531c405f08960ce Він нагадав, що Україна може використовувати американську зброю для вогню у відповідь та для оборони поблизу свого кордону, але не може застосовувати її для атак на великі відстані. "Ми не хочемо бачити ненавмисних наслідків, ескалації, яка може перетворити цей конфлікт на ширший, який вийде за межі України. Гадаю, це те, на що нам усім потрібно зважати і ставитися до цього дуже серйозно. Однак ми ніколи в жодному разі не недооцінюємо загрозу, яку Росія становить для України", – заявив Райден.
Він наголосив, що Штати продовжують працювати, щоб Україна мала все необхідне для захисту своєї території. За словами представника Пентагону, логіка США у цьому питанні така: є сенс дати ЗСУ можливість стріляти у відповідь, якщо війська РФ обстрілюють їх через кордон або формують підрозділи для здійснення атак, наприклад, на Харків.
Однак, як зауважив Райдер, є "другорядні й третинні наслідки з точки зору потенційної ескалації" – якщо цілі всередині РФ опиняться під ударами, які не обов'язково матимуть стратегічний вплив або можуть мати "непередбачувані наслідки з точки зору ескалації". "США не перебувають у стані війни з Росією. Ми не прагнемо конфлікту з Росією, але ми повністю підтримуємо право України на самозахист і будемо продовжувати працювати з Україною, щоб переконатися, що вона зможе це зробити", – заявив він.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.