Росія запустила по Україні більше тисячі іранських дронів – Кислиця на Радбезі ООН
Починаючи з вересня 2022 року країна-агресор Росія масово використовує іранські дрони для атак нашої країни. Так, станом на сьогодні держава-терорист запустила по Україні більш як тисячу БПЛА типу Shahed-131, Shahed-136 та Mohajer-6.
Про це заявив постпред України при ООН Сергій Кислиця на засіданні Ради Безпеки організації. За його словами, дрони РФ використовує як елемент стратегії терору проти цивільного населення та критичної інфраструктури, повідомляє Укрінформ. "Станом на сьогодні зафіксовано понад тисячу запусків Російською Федерацією іранських БПЛА над територією України. Усі типи іранських БПЛА, які вибухнули або були збиті над територією України, а також їхні уламки було ретельно розібрано та вивчено", – сказав Кислиця.
Українські слідчі та незалежні міжнародні експерти на підставі цих досліджень зібрали докази, що підтверджують іранське походження БПЛА. За його словами, Росія спеціально змінює маркування на іранських дронах. Так, на них вказано "Герань-1" та "Герань-2". Але експертиза довела, що насправді це БПЛА Shahed-131, Shahed-136 відповідно. "Попри численні офіційні заперечення та заяви, Іран продовжує передачу БПЛА в Російську Федерацію. Компетентні органи України мають ще більш тривожну інформацію про наміри Російської Федерації продовжити наступні атаки на Україну із застосуванням більш досконалих іранських безпілотних літальних апаратів і балістичних ракет", – сказав постпред.
Він зазначив, що передача дронів з Ірану до Російської Федерації – це грубе порушення резолюції РБ ООН 2231, зокрема, пункту 4 Додатка В до цього документа. Тому Україна просила надіслати експертів для огляду знайдених БПЛА. "Будь-яке подальше зволікання із всебічним розглядом ООН фактів порушення Іраном та Російською Федерацією резолюції РБ ООН 2231 підриває, якщо не дискредитує, довіру до Ради Безпеки, а також її здатність забезпечувати виконання власних рішень", – додав Кислиця.
Також він звернув увагу на опір, який чинить Москва проти участі експертів ООН. "Врешті-решт, якщо Росія наполягає на тому, що фотографії з іранськими безпілотниками є фейком, то чому ви так рішуче виступаєте проти інспекції", – сказав він.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Україна заявила міжнародним структурам, що російські танкери так званого «тіньового флоту», які допомагають Москві обходити санкції та фінансувати війну, не можуть розглядатися лише як цивільні судна. Київ наполягає, що такі кораблі мають прямий зв’язок із військовим потенціалом РФ і можуть бути розцінені як законні цілі у контексті протидії російській агресії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше публічно прокоментував резонансну ситуацію навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», назвавши історію з можливими порушеннями та небойовими смертями військовослужбовців неприпустимою для армії держави, яка веде війну.
Україна та Швеція уклали угоду про закупівлю 16 сучасних винищувачів Gripen E, що стане черговим кроком у зміцненні української авіації та оборони неба.
Колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вирішив повернути державну нагороду України, передавши орден до музею, присвяченого жертвам Волинської трагедії.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.