Росія запустила по Україні більше тисячі іранських дронів – Кислиця на Радбезі ООН
Починаючи з вересня 2022 року країна-агресор Росія масово використовує іранські дрони для атак нашої країни. Так, станом на сьогодні держава-терорист запустила по Україні більш як тисячу БПЛА типу Shahed-131, Shahed-136 та Mohajer-6.
Про це заявив постпред України при ООН Сергій Кислиця на засіданні Ради Безпеки організації. За його словами, дрони РФ використовує як елемент стратегії терору проти цивільного населення та критичної інфраструктури, повідомляє Укрінформ. "Станом на сьогодні зафіксовано понад тисячу запусків Російською Федерацією іранських БПЛА над територією України. Усі типи іранських БПЛА, які вибухнули або були збиті над територією України, а також їхні уламки було ретельно розібрано та вивчено", – сказав Кислиця.
Українські слідчі та незалежні міжнародні експерти на підставі цих досліджень зібрали докази, що підтверджують іранське походження БПЛА. За його словами, Росія спеціально змінює маркування на іранських дронах. Так, на них вказано "Герань-1" та "Герань-2". Але експертиза довела, що насправді це БПЛА Shahed-131, Shahed-136 відповідно. "Попри численні офіційні заперечення та заяви, Іран продовжує передачу БПЛА в Російську Федерацію. Компетентні органи України мають ще більш тривожну інформацію про наміри Російської Федерації продовжити наступні атаки на Україну із застосуванням більш досконалих іранських безпілотних літальних апаратів і балістичних ракет", – сказав постпред.
Він зазначив, що передача дронів з Ірану до Російської Федерації – це грубе порушення резолюції РБ ООН 2231, зокрема, пункту 4 Додатка В до цього документа. Тому Україна просила надіслати експертів для огляду знайдених БПЛА. "Будь-яке подальше зволікання із всебічним розглядом ООН фактів порушення Іраном та Російською Федерацією резолюції РБ ООН 2231 підриває, якщо не дискредитує, довіру до Ради Безпеки, а також її здатність забезпечувати виконання власних рішень", – додав Кислиця.
Також він звернув увагу на опір, який чинить Москва проти участі експертів ООН. "Врешті-решт, якщо Росія наполягає на тому, що фотографії з іранськими безпілотниками є фейком, то чому ви так рішуче виступаєте проти інспекції", – сказав він.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.