Секретар РНБО Данілов пояснив ядерні погрози Путіна
Як тільки Володимир Путін бачить, що в нього починає погіршуватися ситуація на фронті, він вдається до "пропаганди страху" – заяв про готовність Москви до застосування ядерної зброї. При чому Кремль для цього використовує найрізноманітніші майданчики та спікерів.
Таку думку висловив секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов у Facebook. Він назвав цей прийом Путіна "останнім аргументом тупих" та фірмовим стилем його спілкування. "Є характерна прикмета: як тільки для Путіна починає погіршуватися ситуація на фронті, у світі, на Росії, тим голосніше та інтенсивніше починають лунати розмови про готовність до застосування ядерної зброї. Сила як останній аргумент тупих – фірмовий стиль путінського спілкування", – написав Данілов.
За словами секретаря РНБО, для цього Путін використовує найрізноманітніші майданчики та різних спікерів – як іноземних, так і власних, як відкритих союзників, так і латентних сателітів у медіа, політиці та бізнесі. Кремлівський диктатор вперто вимагає "мирних переговорів" на умовах Росії. "В максимальну фазу активності виходять дезінформаційні кампанії про "неминучість поразки України", про "слабкість і некомпетентність української влади", про "невідворотність територіальних втрат" і, як підсумок, – "необхідність проведення мирних переговорів на російських умовах", – зазначив Данілов.
Він зазначив, що Кремль досі вважає "пропаганду страху" найефективнішим інструментом впливу реалізації агресивних зовнішньополітичних стратегій. За словами Данілова, цей прийом, дотепер впливав на систему прийняття Заходом рішень щодо підтримки України. "Але ці "дози" страху слабшають залежно від того, як світ усвідомлює, з ким він дійсно має справу. Бо тому, хто народився на російських задвірках, не дано розмовляти мовою аргументів і логіки, воно розуміє виключно метод зуботичини. Що неможливо допустити створення прецеденту ядерного шантажу, прикриваючись яким відчиняються двері до абсолютно необмежених територіальних загарбань", – зазначив секретар РНБО.
За словами Олексія Данілова, розпочався процес колективних дій у відповідь на ядерні погрози агресора. "На ядерні загрози Росії мають бути колективні дії з підготовки до покарання і локалізації потенційного агресора. І тому маємо обережний оптимізм, що цей процес із запізненням, але розпочався", – сказав Данілов.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.