Сьогоднішні головні тези на засіданні Уряду
Сьогодні 02.04.2024 в Гаазі розпочинає функціонувати Міжнародний реєстр збитків (туди можуть звернутися із заявою всі українці, що постраждали внаслідок російської агресії)
Запущено фіксацію пошкодженого/зруйнованого житла, заяву на яку можна подати через застосунок Дія. Загалом очікується до 8 млн заяв від усіх, кого так чи інакше торкнулася війна.
Продовжується зміцнення оборонних рубежів, на зведення надійних фортифікацій цього року вже виділено 20 млрд грн (сьогодні додано ще 5,6 млрд грн). З цих коштів 1,1 млрд грн піде на зведення фортифікацій в Донецькій області, понад 1 млрд грн — на Запорізьку область, 1,5 млрд грн на Сумщину та 300 і 400 млн грн на Миколаївщину та Херсонщину.
Також було обговорено побудова надійних укриттів в закладах освіти, на сьогодні вже облаштовано в школах 235 укриттів за кошти, спрямовані громадам в межах державної субвенції. Цьогоріч буде виділено ще 2,5 млрд грн, таким чином планується створення безпечних умов для офлайн-навчання орієнтовно для 300 тис. учнів.
Ще 1 млрд грн Уряд передбачив на облаштування укриттів у лікарнях.
Через Світовий банк Україна отримала від Японії $70 млн у межах проекту «HEAL Ukraine» — це кошти на відшкодування видатків за програмою медичних гарантій.
Днями був введений в експлуатацію Центр соціально-психологічної реабілітації у Бородянці на Київщині, що надаватиме послуги з психологічної, соціальної підтримки, допомагатиме ветеранам відновитися та повернутися до звичайного життя.
Також обговорювалась максимальна зручність проходження ВЛК для військових. Крім цифровізації і дебюрократизації, тривають перевірки комісій з боку профільного міністерства, вже перевірено понад 53 тис. медико-експертних справ. Зафіксовані порушення, надані рекомендації, по кожному факту буде реагування. Такі перевірки стануть регулярними.
Було ухвалено постанову, що дозволить відкрити новий українсько-румунський пункт пропуску Біла Церква – Сігету Мармацієй. Загалом на західному напрямку планується створення 9 нових прикордонних пунктів пропуску та модернізація 13 вже існуючих — це надасть більші можливості для українського експорту та пришвидшить нашу секторальну інтеграцію до Євросоюзу.
Засіяно майже 477 тис. га зернових та зернобобових культур. Загалом цього року планується засіяти 5,6 млн га земель, Україна зберігатиме статус провідного експортера продовольства та гаранта глобальної продовольчої безпеки.
#уряд #засідання #премʼєрміністр
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.