"Справу Шеремета" розглядатимуть по суті: де і коли почнеться суд над Кузьменко, Антоненком і Дугарь
25 серпня Шевченківський районний суд Києва призначив розгляд по суті справи про вбивство у 2016 році білоруського журналіста Павла Шеремета на 4 серпня. Всім трьом обвинуваченим – музиканту Андрію Антоненку, дитячій кардіохірургині Юлії Кузьменко та військовій медсестрі Яні Дугарь, продовжили запобіжні заходи до 23 жовтня 2020 року.
Історія із затриманням підозрюваних у "справі Шеремета" розпочалася 12 грудня 2019 року із резонансного брифінгу, на якому був присутній президент України Володимир Зеленський. Відомо, що підозри затриманим від поліції підписував Василь Бирко, а від прокуратури – Олександр Лукашенко, який пізніше, 19 грудня, з невідомих причин не пройшов переатестацію.
Після затримання підозрюваних 13 грудня у Печерському районному суді відбулися перші засідання щодо обрання запобіжних заходів фігурантам справи, запобіжний захід Антоненку обирався після півночі 14 грудня. Суддя Сергій Вовк присудив Кузьменко і Антоненку тримання під вартою, а Дугарь – цілодобовий домашній арешт.
24 січня Дугарь змінили запобіжний захід на нічний домашній арешт, а 25 травня Печерський районний суд надав можливість звільнити підозрювану під заставу у 168 тисяч гривень, ця сума була зібрана "групою підтримки" протягом трьох годин.
Юлія Кузьменко знаходилась під арештом протягом 8 місяців, 11 серпня Київський апеляційний суд частково задовольнив клопотання захисників підозрюваної, змінивши запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Музикант Андрій Антоненко і досі знаходиться під вартою.
Головним доказом сторони обвинувачення є так звана експертиза ходи Айвана Бірча з Англії та портретно-психологічна експертиза (КНДІСЕ, експерти Юрій Ірхін та Андрій Семенець). Як повідомив 20 липня адвокат Юлії Кузьменко Тарас Беспалий, на Ірхіна і Семенця Міністерство юстиції відкрило дисциплінарні справи.
Захисники підозрюваних під час судових засідань щоразу апелювали до того, що зріст їхніх підзахисних суттєво не співпадає зі зростом людей, які зафіксовані на камерах спостереження. Під присягою свідки у справі Дугарь заявляли, що вона у період скоєння злочину була не в Києві, а на території 66-го військового медичного госпіталю у Покровську (Донеччина). Колишній лідер гурту "Тартак" Олександр Положинський виступав зі свідченнями щодо Андрія Антоненка, заявивши, що один з основних доказів – макет міни МОН-50, знайдений у музиканта під час обшуків, – це подарунок військових, зроблений після виступу на Сході України. У справі Кузьменко свідчення давав колишній чоловік, який повідомив, що був з підозрюваною вдома на момент скоєння злочину.
18 серпня Кузьменко і Антоненку вручили обвинувальні акти. Захисники Дугарь відмовились приймати документ, заявивши, що передача акту була здійснена із порушенням закону. Жоден із підозрюваних не визнає своєї вини.
З моменту затримання фігурантів справи активно підтримували активісти, серед яких – чинні депутати та парламентарі попередніх скликань. Вони регулярно влаштовували акції на підтримку Дугарь, Антоненка і Кузьменко, а на День Незалежності України пройшлися окремою колоною у Марші захисників України із гаслом "Free – здобудемо Волю, відновимо Право".
ПолітикаГенеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що атаки на військові об’єкти Ірану можуть послабити його здатність шкодити Україні. За його словами, Тегеран став одним із ключових факторів російської війни проти України, адже постачає Москві дрони-камікадзе, які регулярно атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру.
ПолітикаПопри очікування, дата та місце проведення наступного раунду тристоронніх мирних переговорів між Україною, США та Росією залишаються невизначеними. Джерела в українській делегації повідомили, що наразі немає узгодженого графіка, хоча попередньо зустріч планувалася на 5–6 березня.
ПолітикаМіністерство закордонних справ України оголосило про виклик тимчасового повіреного Угорщини після заяв Москви та Будапешта щодо передачі українських військовополонених. У відомстві наголосили, що Росія та Угорщина перетворили гуманітарне питання звільнення людей на інструмент політичного піару перед виборами в Угорщині.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до продовження тристоронніх мирних переговорів, однак їхній формат і подальший розвиток напряму залежать від позиції Вашингтона та Москви.
ПолітикаУкраїнські військові експерти заявили, що іранські дрони-камікадзе «Shahed», які Росія активно застосовує проти українських міст та енергетичної інфраструктури, мають обмежений ресурс і можуть використовуватися лише до літа 2026 року.
ПолітикаУ сучасній війні перемагає не лише той, хто має силу, а й той, хто зберігає холодну концентрацію в умовах постійного тиску. Штурмовий підрозділ ГУР МО України «Артан Х», що діє у складі спецпідрозділу «Артан», працює саме за таким принципом — зосередженість на завданні попри шум війни.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про скасування запланованих переговорів із Росією, пояснивши це відсутністю конструктивної позиції Кремля. За його словами, Москва намагається використати переговорний процес як інструмент тиску та пропаганди, а не як реальний шлях до миру.
ПолітикаБританське видання The Telegraph опублікувало аналітичний матеріал, у якому розглянуло стратегічні помилки Володимира Путіна у війні проти України.
ПолітикаАналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що російська влада планує продовжувати агресію проти України щонайменше до вересня 2026 року.
ПолітикаУ ексклюзивному інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera президент Володимир Зеленський детально описав поточний стан російської армії та перспективи війни. За його словами, РФ зазнає катастрофічних втрат, які фактично паралізували її наступальний потенціал.
ПолітикаГенеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що атаки на військові об’єкти Ірану можуть послабити його здатність шкодити Україні. За його словами, Тегеран став одним із ключових факторів російської війни проти України, адже постачає Москві дрони-камікадзе, які регулярно атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру.
ПолітикаПопри очікування, дата та місце проведення наступного раунду тристоронніх мирних переговорів між Україною, США та Росією залишаються невизначеними. Джерела в українській делегації повідомили, що наразі немає узгодженого графіка, хоча попередньо зустріч планувалася на 5–6 березня.
ПолітикаМіністерство закордонних справ України оголосило про виклик тимчасового повіреного Угорщини після заяв Москви та Будапешта щодо передачі українських військовополонених. У відомстві наголосили, що Росія та Угорщина перетворили гуманітарне питання звільнення людей на інструмент політичного піару перед виборами в Угорщині.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до продовження тристоронніх мирних переговорів, однак їхній формат і подальший розвиток напряму залежать від позиції Вашингтона та Москви.