У МОЗ розповіли, на що піде більша частина бюджету-2020 охорони здоров'я
Сьогодні, 8 листопада, у МОЗ заявили, що майже 64% бюджету 2020 отримає програма медичних гарантій.
Майже 64 % коштів, запланованих на охорону здоров'я в державному бюджеті-2020, отримає програма медичних гарантій. Це означає, що у квітні 2020 року гроші мають піти за пацієнтом на всіх рівнях медичної допомоги.
Програма медичних гарантій включає в себе 6 видів медичної допомоги: первинну, спеціалізовану амбулаторну, госпітальну, екстрену, паліативну та реабілітацію, а також реімбурсацію лікарських засобів, повідомляє Урядовий портал.
"Трансформація системи охорони здоров'я виходить на другий етап - ми починаємо працювати із закладами спеціалізованої допомоги, які з квітня 2020 року будуть отримувати кошти з державного бюджету за контрактом з НСЗУ. Ми запланували 113,3 млрд грн на медицину в Державному бюджеті наступного року, з яких майже 64% підуть на програму медичних гарантій. Вона гарантуватиме, зокрема, безоплатні пологи, лікування інсультів, інфарктів та неонатальну допомогу. Мова йде про найпоширеніші хвороби та стани, які впливають на якість і тривалість життя", - зазначила міністерка охорони здоров'я Зоряна Скалецька.
За словами голови Національної служби здоров'я України Олега Петренка, Програма медичних гарантій запрацює у повному обсязі з 1 квітня 2020 року.
НСЗУ планує спрямувати 72 мільярди гривень медичним закладам у наступному році за послуги, які держава гарантуватиме пацієнту безоплатно насправді, а не декларативно.
Раніше повідомлялося, що уряд вніс на розгляд Верховної Ради України проєкт Державного бюджету України на 2020 рік, доопрацьований до другого читання.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.