У "Слузі народу" визначилися, хто очолить президію, комітети Ради і фракцію
У партії "Слуга народу" визначилися з кандидатурами на посади глав парламентських комітетів, список прізвищ можливих керівників 20 комітетів опублікувало "Новое время".
Кандидатури на керівників фракції виглядають так: спікер парламенту - Дмитро Разумков, віцеспікер - Руслан Стефанчук, глава фракції "Слуга народу" - Давид Арахамія.
Також названі заступники голів фракцій і кандидатури на посади голів комітетів у Верховній Раді.
1. Данило Гетьманцев - комітет податкової, митної та фінансової політики (пропозиція СН об'єднати 2 комітети в один - податкової та митної політики і фінансової політики і банківської діяльності)
2. Дмитро Наталуха - комітет з питань економічної політики
3. Юрій Аристов - комітет з питань бюджету
4. Олександр Ткаченко - гуманітарний та інформаційний комітет
5. Сергій Бабак - комітет з питань науки і освіти
6. Михайло Крячко - комітет з цифровізації та IT
7. Ірина Венедиктова - комітет з питань правової політики і правосуддя
8. Микола Сольський - комітет аграрної політики і земельних відносин
9. Анастасія Красносільська - комітет з питань запобігання та протидії корупції
10. Денис Монастирський - комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
11. Андрій Герус - комітет з питань паливно-енергетичного комплексу
12. Владислав Криклій - комітет з питань інфраструктури
13. Андрій Клочко - комітет держбудівництва, місцевого самоврядування
14. Олександр Завітневич - комітет з питань національної безпеки і оборони
15. Михайло Радуцький - комітет з питань охорони здоров'я
16. Олег Бондаренко - комітет з питань екологічної політики
17. Сергій Кальченко - комітет з питань регламенту і організації роботи ВРУ
18. Богдан Яременко - комітет з питань закордонних справ
19. Марія Мезенцева - комітет з питань європейської інтеграції
20. Галина Третьякова - комітет з питань соцполітики
Раніше повідомлялося, що Володимир Зеленський підписав указ про призначення Валерія Євдокимова заступником голови Служби зовнішньої розвідки України (СЗР).
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.