У "Слузі народу" визначилися, хто очолить президію, комітети Ради і фракцію
У партії "Слуга народу" визначилися з кандидатурами на посади глав парламентських комітетів, список прізвищ можливих керівників 20 комітетів опублікувало "Новое время".
Кандидатури на керівників фракції виглядають так: спікер парламенту - Дмитро Разумков, віцеспікер - Руслан Стефанчук, глава фракції "Слуга народу" - Давид Арахамія.
Також названі заступники голів фракцій і кандидатури на посади голів комітетів у Верховній Раді.
1. Данило Гетьманцев - комітет податкової, митної та фінансової політики (пропозиція СН об'єднати 2 комітети в один - податкової та митної політики і фінансової політики і банківської діяльності)
2. Дмитро Наталуха - комітет з питань економічної політики
3. Юрій Аристов - комітет з питань бюджету
4. Олександр Ткаченко - гуманітарний та інформаційний комітет
5. Сергій Бабак - комітет з питань науки і освіти
6. Михайло Крячко - комітет з цифровізації та IT
7. Ірина Венедиктова - комітет з питань правової політики і правосуддя
8. Микола Сольський - комітет аграрної політики і земельних відносин
9. Анастасія Красносільська - комітет з питань запобігання та протидії корупції
10. Денис Монастирський - комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
11. Андрій Герус - комітет з питань паливно-енергетичного комплексу
12. Владислав Криклій - комітет з питань інфраструктури
13. Андрій Клочко - комітет держбудівництва, місцевого самоврядування
14. Олександр Завітневич - комітет з питань національної безпеки і оборони
15. Михайло Радуцький - комітет з питань охорони здоров'я
16. Олег Бондаренко - комітет з питань екологічної політики
17. Сергій Кальченко - комітет з питань регламенту і організації роботи ВРУ
18. Богдан Яременко - комітет з питань закордонних справ
19. Марія Мезенцева - комітет з питань європейської інтеграції
20. Галина Третьякова - комітет з питань соцполітики
Раніше повідомлялося, що Володимир Зеленський підписав указ про призначення Валерія Євдокимова заступником голови Служби зовнішньої розвідки України (СЗР).
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.