У "Слузі народу" визначилися, хто очолить президію, комітети Ради і фракцію
У партії "Слуга народу" визначилися з кандидатурами на посади глав парламентських комітетів, список прізвищ можливих керівників 20 комітетів опублікувало "Новое время".
Кандидатури на керівників фракції виглядають так: спікер парламенту - Дмитро Разумков, віцеспікер - Руслан Стефанчук, глава фракції "Слуга народу" - Давид Арахамія.
Також названі заступники голів фракцій і кандидатури на посади голів комітетів у Верховній Раді.
1. Данило Гетьманцев - комітет податкової, митної та фінансової політики (пропозиція СН об'єднати 2 комітети в один - податкової та митної політики і фінансової політики і банківської діяльності)
2. Дмитро Наталуха - комітет з питань економічної політики
3. Юрій Аристов - комітет з питань бюджету
4. Олександр Ткаченко - гуманітарний та інформаційний комітет
5. Сергій Бабак - комітет з питань науки і освіти
6. Михайло Крячко - комітет з цифровізації та IT
7. Ірина Венедиктова - комітет з питань правової політики і правосуддя
8. Микола Сольський - комітет аграрної політики і земельних відносин
9. Анастасія Красносільська - комітет з питань запобігання та протидії корупції
10. Денис Монастирський - комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
11. Андрій Герус - комітет з питань паливно-енергетичного комплексу
12. Владислав Криклій - комітет з питань інфраструктури
13. Андрій Клочко - комітет держбудівництва, місцевого самоврядування
14. Олександр Завітневич - комітет з питань національної безпеки і оборони
15. Михайло Радуцький - комітет з питань охорони здоров'я
16. Олег Бондаренко - комітет з питань екологічної політики
17. Сергій Кальченко - комітет з питань регламенту і організації роботи ВРУ
18. Богдан Яременко - комітет з питань закордонних справ
19. Марія Мезенцева - комітет з питань європейської інтеграції
20. Галина Третьякова - комітет з питань соцполітики
Раніше повідомлялося, що Володимир Зеленський підписав указ про призначення Валерія Євдокимова заступником голови Служби зовнішньої розвідки України (СЗР).
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.
У річницю Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що російські атаки безпілотниками над атомними об’єктами ставлять світ на межу нової техногенної аварії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оголосив масштабні перевірки забезпечення військ, наголосивши, що армія має отримувати все необхідне для ефективної оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до тристоронніх переговорів із США та Росією в Азербайджані. Він наголосив, що Київ прагне миру, але лише на умовах, які відповідають національним інтересам та не передбачають поступок агресору.
У США під час вечері кореспондентів Білого дому стався напад: 31-річний учитель із Каліфорнії Коул Аллен відкрив стрілянину, змусивши президента Дональда Трампа та його дружину Меланію терміново залишити захід.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Європа фактично оголосила Росії «відкриту війну» через підтримку України. Він пригрозив, що наслідки такої політики будуть серйозними для всього континенту, намагаючись представити допомогу Києву як пряму загрозу Москві.
Трагічна війна в Україні, яка забрала тисячі життів і принесла безліч страждань, має один позитивний наслідок — вона об’єднала суспільство та зробила його сильнішим.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.