Уряд Німеччини не хоче, щоб НАТО захищало небо України
Уряд Німеччини виступає проти участі НАТО в обороні повітряного простору над Україною.
Речник уряду Штеффен Гебештрайт прокоментував дискусії про безпольотні зони в Україні, які б забезпечувалися, зокрема, західними країнами. За повідомленнями ЗМІ, політики з Християнсько-демократичного союзу, Вільної демократичної партії і "Зелених" висловили симпатію до створення захищеної зони в українському повітряному просторі, яка також могла б бути забезпечена з території НАТО.
Гебештрайт заявив, що зараз мова йде про посилення протиповітряної оборони України. За його словами, Німеччина робить це, надаючи чергову систему ППО Patriot. "Це має бути нашою головною турботою на цей момент", – сказав речник.
Росія оголосила про паузу у мирних переговорах, пояснивши її потребою у внутрішніх консультаціях. Українська сторона наголошує: це свідчить про небажання Кремля шукати реальні шляхи до миру.
Президент України повідомив, що Київ направив Москві новий документ із пропозиціями щодо врегулювання війни. Відповідь Кремля визначить, чи можливе відновлення переговорів.
Глава держави прокоментував нові атаки РФ, закликавши до посилення санкцій та підкресливши результативність українських ударів у відповідь.
Глава держави після консультацій із військовим керівництвом ухвалив рішення щодо подальших кроків української армії, спрямованих на утримання позицій та розвиток наступальних можливостей.
Українські сили дедалі активніше атакують судна, що входять до «тіньового флоту» Росії, який використовується для транспортування нафти в обхід санкцій.
За повідомленнями міжнародних медіа, удари українських дронів по нафтопереробних заводах Росії за тиждень знищили доходи Кремля на суму понад мільярд доларів. Це не лише ослаблює економіку РФ, а й демонструє нову тактику Києва — перенесення війни на енергетичний фронт.
Україна відмовилася виконати прохання західних партнерів утриматися від атак на російські нафтопереробні заводи, пояснивши це необхідністю зменшити фінансові ресурси Кремля для ведення війни.
Росія заявила про "повне захоплення" Луганської області, проте українська влада наголошує, що бої тривають, а заяви Москви є частиною інформаційної війни.
Українські сили продовжують активну оборону та контрнаступальні дії на південному сході країни, відновивши контроль над значними територіями у Дніпропетровській та Запорізькій областях.
Голова Головного управління розвідки України Кирило Буданов підтвердив, що деякі західні союзники просили Київ тимчасово припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
Росія оголосила про паузу у мирних переговорах, пояснивши її потребою у внутрішніх консультаціях. Українська сторона наголошує: це свідчить про небажання Кремля шукати реальні шляхи до миру.
Президент України повідомив, що Київ направив Москві новий документ із пропозиціями щодо врегулювання війни. Відповідь Кремля визначить, чи можливе відновлення переговорів.
Глава держави прокоментував нові атаки РФ, закликавши до посилення санкцій та підкресливши результативність українських ударів у відповідь.
Глава держави після консультацій із військовим керівництвом ухвалив рішення щодо подальших кроків української армії, спрямованих на утримання позицій та розвиток наступальних можливостей.