В НАБУ поскаржились на тиск влади на антикорупційні органи України (Відео)
23 вересня у Києві відбулося обговорення негативних тенденцій, що стосуються діяльності антикорупційних органів в Україні. Юристи, представники громадськості, депутати та представники антикорупційних інституцій висловили своє занепокоєння.
Як відомо, Конституційний суд України 17 вересня визнав неконституційним призначення п'ятим президентом України Петром Порошенком Артема Ситника на посаду директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Також 21 серпня у медіа з'явилася інформація про те, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький написав заяву про звільнення.
За словами керівника головного підрозділу детективів НАБУ Андрія Калужинського, працівники НАБУ зіткнулися з активним опором та протидією системи одразу після того, як почали притягувати до відповідальності корупціонерів. Калужинський зазначив, що жоден правоохоронний орган не зазнавав подібного тиску.
"Цей тиск проявлявся у різних формах, починаючи від різноманітних змін до законодавства, зокрема, Кримінально-процесуального кодексу, які ускладнювали операційну діяльність бюро та процес притягнення корупціонерів до відповідальності. Було аж 19 законопроєктів, які намагалися ввести додаткові підстави для звільнення керівника бюро. Також всі, мабуть, пам'ятають довготривалу епопею з призначенням від Верховної Ради аудитора, який мав провести аудит Національного бюро, і по факту він так і не був проведений. Також ми зіштовхнулися із активним тиском з боку правоохоронної системи – всі можуть пригадати факт, коли працівники бюро були затримані, їм було повідомлено про підозру за абсолютно законну діяльність по документуванню корупції у Державній міграційній службі. Ще одному, на той момент колишньому детективу, повідомили про підозру у начебто приховуванні злочину через те, що він відкликав експертизу, оскільки експерти повідомили, що не можуть її провести. Ці справи прогнозовано закінчились нічим, але ви можете поставити себе на місце тих працівників, які опинились під підозрами" – розповів Калужинський.
Представник НАБУ зазначив – і щодо керівництва, і проти працівників НАБУ під надуманими приводами було відкрито багато кримінальних справ, і детективам в таких умовах працювати не надто комфортно. Також Калужинський згадав тиск на відомство через ЗМІ –регулярні вкиди маніпулятивних та неправдивих відомостей з метою опорочити ділову репутацію бюро та окремих його працівників. Також він повідомив, що рішення Конституційного суду теж значною мірою є обмежувальним чинником у ефективності діяльності НАБУ.
Раніше ASPI news повідомляло, що під час згаданої зустрічі колишній генпрокурор Руслан Рябошапка зазначив, що до тиску на антикорупційні інституції причетне вище керівництво країни та впливовий олігарх, які використовують несподіваний спосіб атак на ці органи – через Конституційний суд, який є незалежним лише де-юре.
Суд ухвалив рішення після розгляду підозри у справі про легалізацію сотень мільйонів, а адвокати заявляють про відсутність доказів і називають звинувачення політичним тиском.
Президент наголосив, що атаки на українські міста — це не дії тих, хто прагне миру, а свідчення системного терору, який Кремль продовжує проти мирного населення.
Президент наголосив, що удари по містах і критичній інфраструктурі є частиною системної стратегії Кремля, спрямованої на залякування та виснаження суспільства.
Три нові держави приєдналися до створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що міжнародна коаліція розширюється, і це є важливим сигналом для Кремля: світ не забуде і не пробачить злочини війни.
Андрій Єрмак постав перед судом у справі про легалізацію сотень мільйонів гривень і заявив, що хоче власним прикладом довести відсутність політичного впливу на правосуддя. Він визнав свої недоліки, але наголосив: браку розуму серед них немає.
Андрій Сибіга під час виступу у Варшаві заявив, що Україна не стане розмінною монетою у чужих геополітичних сценаріях. Він підкреслив, що Київ готовий до миру, але лише справедливого — без поступок агресору і без компромісів щодо суверенітету.
Глава української дипломатії Андрій Сибіга під час виступу у Польському інституті міжнародних справ заявив, що завершення війни з Росією можливе лише за активної участі Сполучених Штатів. Він підкреслив, що Київ потребує не лише американської зброї, а й політичного тиску Вашингтона на Кремль.
Глава МЗС України Андрій Сибіга заявив, що будь-які мирні ініціативи, які передбачають поступки територіями, є неприйнятними для Києва. Україна готова до переговорів лише на основі справедливого миру, який гарантує збереження суверенітету та територіальної цілісності.
Антикорупційні органи України оприлюднили деталі розслідування у справі “Мідас”, яка стосується спроби контролю над виробником зброї FirePoint та можливих корупційних схем у сфері оборонних контрактів.
Суд ухвалив рішення після розгляду підозри у справі про легалізацію сотень мільйонів, а адвокати заявляють про відсутність доказів і називають звинувачення політичним тиском.
Президент наголосив, що атаки на українські міста — це не дії тих, хто прагне миру, а свідчення системного терору, який Кремль продовжує проти мирного населення.
Президент наголосив, що удари по містах і критичній інфраструктурі є частиною системної стратегії Кремля, спрямованої на залякування та виснаження суспільства.
Три нові держави приєдналися до створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що міжнародна коаліція розширюється, і це є важливим сигналом для Кремля: світ не забуде і не пробачить злочини війни.