В НАБУ поскаржились на тиск влади на антикорупційні органи України (Відео)
23 вересня у Києві відбулося обговорення негативних тенденцій, що стосуються діяльності антикорупційних органів в Україні. Юристи, представники громадськості, депутати та представники антикорупційних інституцій висловили своє занепокоєння.
Як відомо, Конституційний суд України 17 вересня визнав неконституційним призначення п'ятим президентом України Петром Порошенком Артема Ситника на посаду директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Також 21 серпня у медіа з'явилася інформація про те, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький написав заяву про звільнення.
За словами керівника головного підрозділу детективів НАБУ Андрія Калужинського, працівники НАБУ зіткнулися з активним опором та протидією системи одразу після того, як почали притягувати до відповідальності корупціонерів. Калужинський зазначив, що жоден правоохоронний орган не зазнавав подібного тиску.
"Цей тиск проявлявся у різних формах, починаючи від різноманітних змін до законодавства, зокрема, Кримінально-процесуального кодексу, які ускладнювали операційну діяльність бюро та процес притягнення корупціонерів до відповідальності. Було аж 19 законопроєктів, які намагалися ввести додаткові підстави для звільнення керівника бюро. Також всі, мабуть, пам'ятають довготривалу епопею з призначенням від Верховної Ради аудитора, який мав провести аудит Національного бюро, і по факту він так і не був проведений. Також ми зіштовхнулися із активним тиском з боку правоохоронної системи – всі можуть пригадати факт, коли працівники бюро були затримані, їм було повідомлено про підозру за абсолютно законну діяльність по документуванню корупції у Державній міграційній службі. Ще одному, на той момент колишньому детективу, повідомили про підозру у начебто приховуванні злочину через те, що він відкликав експертизу, оскільки експерти повідомили, що не можуть її провести. Ці справи прогнозовано закінчились нічим, але ви можете поставити себе на місце тих працівників, які опинились під підозрами" – розповів Калужинський.
Представник НАБУ зазначив – і щодо керівництва, і проти працівників НАБУ під надуманими приводами було відкрито багато кримінальних справ, і детективам в таких умовах працювати не надто комфортно. Також Калужинський згадав тиск на відомство через ЗМІ –регулярні вкиди маніпулятивних та неправдивих відомостей з метою опорочити ділову репутацію бюро та окремих його працівників. Також він повідомив, що рішення Конституційного суду теж значною мірою є обмежувальним чинником у ефективності діяльності НАБУ.
Раніше ASPI news повідомляло, що під час згаданої зустрічі колишній генпрокурор Руслан Рябошапка зазначив, що до тиску на антикорупційні інституції причетне вище керівництво країни та впливовий олігарх, які використовують несподіваний спосіб атак на ці органи – через Конституційний суд, який є незалежним лише де-юре.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що його країна припиняє постачання природного газу в Україну, доки Київ не відновить транспортування нафти по «Дружбі». Це рішення він пояснив необхідністю захистити енергетичну безпеку Угорщини та зберегти стабільні ціни на паливо.
Українська розвідка оприлюднила нові імена російських діячів, які системно поширюють пропаганду та дезінформацію. Вони мають стати об’єктами міжнародних санкцій і втратити можливість впливати на світову аудиторію.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія наблизилися до можливості укласти мирну угоду, проте особиста ворожнеча між Зеленським і Путіним стає головною перепоною. Він наголосив, що без подолання цієї прірви домовленості залишатимуться недосяжними.
Вашингтон заявив, що не втручатиметься у суперечку навколо блокування Орбаном 90 мільярдів євро кредиту для України, наголосивши: це внутрішнє питання ЄС, яке мають вирішити самі європейці.
Голова фракції “Слуга народу” визнав труднощі у роботі Верховної Ради, проте заявив, що депутати працюють над стабілізацією та відновленням ефективності. Він закликав не драматизувати ситуацію, наголошуючи, що рішення ухвалюються навіть у кризових умовах.
Збройні сили України повідомили про безпрецедентну операцію протиповітряної оборони: за добу було відбито атаку майже тисячі ударних безпілотників, знищено понад 95% цілей, але зафіксовано кілька влучань у цивільну інфраструктуру.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що реального поступу у мирних переговорах немає: Росія не демонструє готовності до чесної дипломатії, а лише намагається виграти час для нових атак. Україна ж разом із союзниками наполягає, що мир має бути надійним і справжнім, а не імітаційним.
Президент США заявив, що бачить реальну можливість укладення угоди між Україною та Росією, проте визнав, що особиста ворожнеча між лідерами може завадити процесу.
Президент України різко відреагував на масовану атаку РФ, яка охопила десятки міст і призвела до жертв серед цивільних. Він заявив, що удари по святині та лікарні є проявом збочення російського диктатора, а сама Росія не має наміру закінчувати війну.
Президент України підкреслив, що головним завданням залишається формування системи безпеки, яка захистить державу від нових атак. Він заявив, що мир можливий лише тоді, коли Росія втратить можливість диктувати умови війни.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що його країна припиняє постачання природного газу в Україну, доки Київ не відновить транспортування нафти по «Дружбі». Це рішення він пояснив необхідністю захистити енергетичну безпеку Угорщини та зберегти стабільні ціни на паливо.
Українська розвідка оприлюднила нові імена російських діячів, які системно поширюють пропаганду та дезінформацію. Вони мають стати об’єктами міжнародних санкцій і втратити можливість впливати на світову аудиторію.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія наблизилися до можливості укласти мирну угоду, проте особиста ворожнеча між Зеленським і Путіним стає головною перепоною. Він наголосив, що без подолання цієї прірви домовленості залишатимуться недосяжними.
Вашингтон заявив, що не втручатиметься у суперечку навколо блокування Орбаном 90 мільярдів євро кредиту для України, наголосивши: це внутрішнє питання ЄС, яке мають вирішити самі європейці.