В Офісі президента підбили підсумки дипломатичної діяльності Зеленського
Останніми тижнями президент України Володимир Зеленський вів надзвичайно насичену зовнішньополітичну діяльність. Це дозволило суттєво переглянути роль та місце України у загальноєвропейській системі безпеки.
Захід суттєво скоригував риторику про загрозу ескалаційних кроків Росії, що дуже важливо задля економіки та фінансів. Таку думку висловив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк у коментарі Кореспондент.net у четвер, 3 лютого.
"Офіційні представники адміністрації США та інших західних країн, через активні прямі консультації з адміністрацією українського президента, суттєво скоригували риторику про загрозу ескалаційних кроків Росії. Вони вже не використовують характеристику "неминуча" по відношенню до цієї загрози й фактично повернулися у своїй риториці до тієї це конкретний і дуже важливий результат дипломатичної активності президента Зеленського та всієї команди української влади. Президенту Зеленському та команді владі вдалося зняти економічні ризики та стабілізувати фінансові зв'язки України Як би опоненти не намагалися негативізувати цю роботу влади, будь-який неупереджений спостерігач може побачити конкретний позитивний для України результат, який став наслідком ної дипломатичної активності президента і готовності просувати українську точку зору", – сказав Подоляк.
Раніше Зеленський назвав запрошення глави МЗС Росії Сергія Лаврова зустрітися у Москві, Сочі чи Петербурзі цинізмом найвищого рівня. Зеленський звернув увагу, що Росія відмовляється говорити про Донбас, оскільки, як зазначають у Кремлі, це виключно "внутрішнє" питання. Також ASPI news повідомляло, що Зеленський упевнений, що НАТО "дуже страшно" і армія жодної країни не захищатиме Україну, у разі війни з Росією.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.