Захист Антоненка робить другу спробу звільнити фігуранта у справі про вбивство Шеремета з-під варти (наживо)
В Апеляційному суді Києва проходить засідання по скарзі сторони захисту ветерана АТО і музиканта Андрія Антоненка, який підозрюється у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. Причиною апеляції стало рішення Печерського районного суду щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 8 лютого 2020 року.
Як вже повідомлялось, 20 грудня Апеляційний суд переніс розгляд скарги щодо постанови першої інстанції про арешт Антоненка на 23 грудня. За словами адвоката Станіслава Кулика, причиною перенесення засідання стала відсутність прокурорів.
«Прокуратура не з’явилася, Андрія не привезли, тобто суд навіть не має можливості розглядати клопотання. У зв’язку з чим справу відклали. Ми просили суддю розглянути якнайшвидше, бо порушуються права людини», — сказав Кулик.
20 грудня Антоненко подав позов до суду на президент Володимира Зеленського, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, генерального прокурора Руслана Рябошапку і першого заступника голови Національної поліції Євгена Коваля про захист честі і гідності.
Нагадаємо, що за даними слідства, фігурантом розслідування у справі вбивства журналіста Павла Шеремета є музикант і учасник бойових дій на сході України боєць ССО Андрій Антоненко.
Антоненко був затриманий правоохоронцями біля власного будинку 12 грудня.
Під час обшуку у нього була знайдена міна МОН-50 в напіврозібраному стані.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
Посол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після масованого удару Росії закликав партнерів перейти від засудження до дій — посилити санкції, збільшити військову допомогу та ухвалити стратегічні рішення на користь України.
Президент Володимир Зеленський відреагував на чергову масовану атаку Росії, яка забрала життя мирних мешканців та спричинила руйнування у столиці й регіонах. Він наголосив, що удари по цивільних об’єктах не зламають українське суспільство, а навпаки — лише посилять рішучість боротися до перемоги.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська більше не мають безпечних доріг на окупованих територіях, адже Україна реалізує план далекобійних санкцій, який системно руйнує логістику противника та змінює баланс сил на фронті.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має реальні шанси на перемир’я завдяки зміцненню оборони та кризі ефективності російських військ. Водночас він попередив, що Кремль може використати паузу для перегрупування, тому потрібні жорсткі санкції та стабільна підтримка союзників.
Президент Володимир Зеленський заявив, що навіть постачання 60 ракет для систем Patriot щомісяця не здатне забезпечити належний рівень захисту від масованих російських атак, і закликав союзників збільшити підтримку України.
Президент Володимир Зеленський заявив, що будь-які спроби пом’якшити або скасувати санкції проти Росії фактично означають підтримку її армії та оборонної промисловості. Він наголосив, що Кремль сприймає дипломатичні поступки як слабкість, а світ має діяти жорсткіше й запроваджувати нові обмеження.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія прагне зірвати проведення мирного саміту у Швейцарії, використовуючи політичний тиск і військові атаки. Він закликав союзників не піддаватися на маніпуляції Кремля та довести, що світ здатний диктувати умови миру.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
Посол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після масованого удару Росії закликав партнерів перейти від засудження до дій — посилити санкції, збільшити військову допомогу та ухвалити стратегічні рішення на користь України.