Захист Антоненка робить другу спробу звільнити фігуранта у справі про вбивство Шеремета з-під варти (наживо)
В Апеляційному суді Києва проходить засідання по скарзі сторони захисту ветерана АТО і музиканта Андрія Антоненка, який підозрюється у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. Причиною апеляції стало рішення Печерського районного суду щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 8 лютого 2020 року.
Як вже повідомлялось, 20 грудня Апеляційний суд переніс розгляд скарги щодо постанови першої інстанції про арешт Антоненка на 23 грудня. За словами адвоката Станіслава Кулика, причиною перенесення засідання стала відсутність прокурорів.
«Прокуратура не з’явилася, Андрія не привезли, тобто суд навіть не має можливості розглядати клопотання. У зв’язку з чим справу відклали. Ми просили суддю розглянути якнайшвидше, бо порушуються права людини», — сказав Кулик.
20 грудня Антоненко подав позов до суду на президент Володимира Зеленського, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, генерального прокурора Руслана Рябошапку і першого заступника голови Національної поліції Євгена Коваля про захист честі і гідності.
Нагадаємо, що за даними слідства, фігурантом розслідування у справі вбивства журналіста Павла Шеремета є музикант і учасник бойових дій на сході України боєць ССО Андрій Антоненко.
Антоненко був затриманий правоохоронцями біля власного будинку 12 грудня.
Під час обшуку у нього була знайдена міна МОН-50 в напіврозібраному стані.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.