Захист Антоненка робить другу спробу звільнити фігуранта у справі про вбивство Шеремета з-під варти (наживо)
В Апеляційному суді Києва проходить засідання по скарзі сторони захисту ветерана АТО і музиканта Андрія Антоненка, який підозрюється у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. Причиною апеляції стало рішення Печерського районного суду щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 8 лютого 2020 року.
Як вже повідомлялось, 20 грудня Апеляційний суд переніс розгляд скарги щодо постанови першої інстанції про арешт Антоненка на 23 грудня. За словами адвоката Станіслава Кулика, причиною перенесення засідання стала відсутність прокурорів.
«Прокуратура не з’явилася, Андрія не привезли, тобто суд навіть не має можливості розглядати клопотання. У зв’язку з чим справу відклали. Ми просили суддю розглянути якнайшвидше, бо порушуються права людини», — сказав Кулик.
20 грудня Антоненко подав позов до суду на президент Володимира Зеленського, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, генерального прокурора Руслана Рябошапку і першого заступника голови Національної поліції Євгена Коваля про захист честі і гідності.
Нагадаємо, що за даними слідства, фігурантом розслідування у справі вбивства журналіста Павла Шеремета є музикант і учасник бойових дій на сході України боєць ССО Андрій Антоненко.
Антоненко був затриманий правоохоронцями біля власного будинку 12 грудня.
Під час обшуку у нього була знайдена міна МОН-50 в напіврозібраному стані.
Російська влада дедалі важче знаходить бажаючих поповнювати лави армії для війни проти України.
Росія вже зазнала стратегічної поразки у протистоянні з Україною та поступово втрачає статус одного з ключових центрів впливу у світі, тому Кремль дедалі активніше намагається досягти своїх цілей через інформаційні операції та спроби розхитати ситуацію всередині українського суспільства.
Російський диктатор Володимир Путін опинився під хвилею критики після спроби пояснити результати застосування новітньої балістичної ракети «Орєшнік».
Україна змогла створити оборонну екосистему, аналогів якій сьогодні немає серед країн НАТО, перетворивши війну на потужний стимул для технологічного прориву та стрімкого розвитку власного військово-промислового комплексу.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський виступив із жорсткою заявою щодо рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».
Україна отримала рідкісну можливість змінити динаміку війни та перехопити стратегічну ініціативу завдяки стрімкому розвитку безпілотних технологій і маосштабним ударам по критично важливих об’єктах у російському тилу.
Президент України Володимир Зеленський готовий використовувати будь-які доступні канали комунікації та навіть найменші можливості, якщо вони можуть наблизити завершення війни та досягнення справедливого миру.
Президент України Володимир Зеленський у День Сил безпілотних систем наголосив на вирішальній ролі дронів у сучасній війні та подякував військовослужбовцям, які щодня завдають ударів по російських силах на фронті й у глибокому тилу ворога.
Україна веде активну роботу із західними партнерами щодо отримання додаткових ракет-перехоплювачів для систем Patriot, зокрема тих боєприпасів, термін придатності яких наближається до завершення.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила про безпрецедентне збільшення видатків на сектор безпеки та оборони, після того як Верховна Рада підтримала зміни до державного бюджету.
Російська влада дедалі важче знаходить бажаючих поповнювати лави армії для війни проти України.
Росія вже зазнала стратегічної поразки у протистоянні з Україною та поступово втрачає статус одного з ключових центрів впливу у світі, тому Кремль дедалі активніше намагається досягти своїх цілей через інформаційні операції та спроби розхитати ситуацію всередині українського суспільства.
Російський диктатор Володимир Путін опинився під хвилею критики після спроби пояснити результати застосування новітньої балістичної ракети «Орєшнік».
Україна змогла створити оборонну екосистему, аналогів якій сьогодні немає серед країн НАТО, перетворивши війну на потужний стимул для технологічного прориву та стрімкого розвитку власного військово-промислового комплексу.