Зеленський проводе свій перший закордонний візит
Президент України Володимир Зеленський прибув до Брюсселя з дводенним візитом.
Президентський літак приземлився в другій половині дня вівторка в міжнародному аеропорту Завентем. Це перший закордонний візит Зеленського після обрання його президентом України.
Згідно з програмою, першою відбудеться зустріч з президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером, яка розпочнеться о 15.30 церемонією офіційного рукостискання і фотографуванням в спеціальному VIP-corner будівлі Єврокомісії без заяв для преси.
Після цього президент Зеленський прибуде в штаб-квартиру НАТО, де проведе зустріч з генеральним секретарем Альянсу Єнсом Столтенбергом, після якої о 16.45 відбудеться спільна прес-конференція. Після закінчення спілкування з пресою обидві високопосадовці візьмуть участь у засіданні Комісії Україна-НАТО на рівні послів.
В той же день о 18.20 в будівлі Єврокомісії розпочнеться зустріч з президентом ЄК з питань євро, соціального діалогу, фінансової стабільності і фінансових послуг Валдісом Домбровскісом, який курирує питання макрофінансової допомоги Україні.
Завершує програму зустріч з президентом Польщі Анджеєм Дудою, яка пройде в представництві Польщі в ЄС, по закінченні її президенти зроблять заяви для преси.
На другий день заплановані зустрічі з високим представником ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Федерікою Могеріні і президентом Європейської Ради Дональдом Туском, по закінченні якої буде дана спільна прес-конференція.
Коментуючи майбутній візит, прес-секретар глави держави Юлія Мендель 3 червня повідомила, що президент задекларує незмінність курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, а також хоче почути від керівництва ЄС сигнали про підтримку України в її боротьбі проти агресії Російської Федерації та проведенні реформ.
До складу української делегації увійшли заступник глави адміністрації президента Вадим Пристайко, віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Раніше Верховна Рада відмовилася розглядати внесені президентом Володимиром Зеленським законопроекти про забезпечення виборчих прав військовослужбовців на парламентських виборах і про імпічмент президента.
При цьому також не був внесений до порядку денного другий законопроект президента №10340 "Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)", за який проголосували 110 депутатів при мінімально необхідних 226.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.