Стало відомо, скільки Україна вже витратила на боротьбу з коронавірусом (Інфографіка)

На боротьбу з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, за рахунок бюджетів усіх рівнів, витрачено 1,8 млрд гривень. З них 455 млн грн з держбюджету та 1 млрд 349 млн гривень місцевих бюджетів.
За даними Держказначейства, з 1 березня до 29 квітня 2020 року включно, за рахунок бюджетів усіх рівнів здійснено платежів на суму 1,8 млрд грн, в тому числі 455 млн грн коштів держбюджету та 1 349 млн грн коштів місцевих бюджетів. Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів у середу, 6 травня.
"Загальна сума зареєстрованих бюджетних зобов’язань за всіма закупівлями товарів і послуг для боротьби з COVID 19 становить 2 398 млн грн (512 млн грн - державний бюджет, 1 886 млн грн – місцеві бюджети)", - зазначено в повідомленні.
Також повідомляється, що Міністерство фінансів проводить постійний моніторинг бюджетних видатків на придбання розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів товарів, необхідних для здійснення заходів із боротьби з коронавірусом.
Нагадаємо, загальний бюджет фонду з ліквідації наслідків коронавірусу в Україні при Офісі президента склав 374 мільйони 620 тисяч гривень недержавних коштів. Про це повідомив заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко. За його словами, Фондом було закуплено засоби захисту для лікарів та інше медичне обладнання, за рахунок цього і вдалося швидко закупити засоби захисту і доставити їх в лікарні. Згідно з даними, оприлюдненими Тимошенко, у 12 українських постачальників закупили продукції на 155,6 млн грн, у семи іноземних постачальників - на 182,6 млн грн.
Раніше повідомлялось, що понад 10,8 млн грн виділили з бюджету міста Києва на доплати столичним медикам, які працюють з хворими на коронавірус. Доплата медикам, які лікують коронавірус, нараховується з 13 березня і розраховується за формулою: посадовий оклад, помножений на 9. Відтак доплата за березень молодшому медперсоналу становила у середньому 11 тисяч гривень, медсестрам - 13 тисяч гривень, лікарям - 17 тисяч гривень.

Це питання часто ставлять пацієнти, які серйозно налаштовані позбутися зайвої ваги. Відповідає на нього досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко, пояснюючи, у чому різниця між хірургічним та медикаментозним шляхом, а також які наслідки можуть виникати після обох підходів.
Чи можна продовжувати прийом препаратів із агоністами рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) напередодні хірургічного втручання? Це запитання останнім часом усе частіше ставлять пацієнти. Відповідь надала лікар-ендокринолог з багаторічним досвідом Олена Давиденко.
Можно ли продолжать приём препаратов с агонистами рецепторов глюкагоноподобного пептида-1 (GLP-1) накануне хирургического вмешательства? Этот вопрос всё чаще звучит от пациентов. Ответ дала врач-эндокринолог с многолетним опытом Елена Давиденко.
Під час подорожей, особливо за кордоном, виникнення нездужань — справа не рідкісна. У нових умовах не завжди є змога швидко звернутись до лікаря чи знайти потрібний препарат.
Одне з найпоширеніших запитань серед пацієнтів, які стикаються з інсулінорезистентністю: чи є ліки, які здатні знижувати синтез інсуліну? Відповідь на це питання надала досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко.
Одне з найпоширеніших запитань серед пацієнтів, які стикаються з інсулінорезистентністю: чи є ліки, які здатні знижувати синтез інсуліну? Відповідь на це питання надала досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко.
Досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко розповіла, що Mounjaro (тирцепатид) — це інноваційний препарат, який значно перевершує семаглутид (Ozempic, Wegovy) за силою дії. Завдяки комбінації двох аналогів природних гормонів він не лише ефективніше пригнічує апетит, а й суттєвіше впливає на шлунково-кишковий тракт.
Досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко розповіла, що Mounjaro (тирцепатид) — це інноваційний препарат, який значно перевершує семаглутид (Ozempic, Wegovy) за силою дії. Завдяки комбінації двох аналогів природних гормонів він не лише ефективніше пригнічує апетит, а й суттєвіше впливає на шлунково-кишковий тракт.
Лікар ендокринолог, нутриціолог з багаторічним досвідом Олена Давиденко розповіла, чому препарати для зниження ваги стають дедалі популярнішими. Проте, як вказує лікар, самостійне застосування таких засобів без медичних показань і професійного супроводу може становити серйозну загрозу для здоров’я.
Пояснює лікар-ендокринолог та нутриціолог з багаторічним досвідом Олена Давиденко:
Це питання часто ставлять пацієнти, які серйозно налаштовані позбутися зайвої ваги. Відповідає на нього досвідчений лікар-ендокринолог Олена Давиденко, пояснюючи, у чому різниця між хірургічним та медикаментозним шляхом, а також які наслідки можуть виникати після обох підходів.
Чи можна продовжувати прийом препаратів із агоністами рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1) напередодні хірургічного втручання? Це запитання останнім часом усе частіше ставлять пацієнти. Відповідь надала лікар-ендокринолог з багаторічним досвідом Олена Давиденко.
Можно ли продолжать приём препаратов с агонистами рецепторов глюкагоноподобного пептида-1 (GLP-1) накануне хирургического вмешательства? Этот вопрос всё чаще звучит от пациентов. Ответ дала врач-эндокринолог с многолетним опытом Елена Давиденко.
Під час подорожей, особливо за кордоном, виникнення нездужань — справа не рідкісна. У нових умовах не завжди є змога швидко звернутись до лікаря чи знайти потрібний препарат.