100 мільйонів тонн зерна під загрозою: Туреччина терміново шукає спосіб відкрити новий коридор у Чорному морі
Туреччина активізувала переговори одночасно з Україною та Росією, намагаючись домовитися про створення нового зернового коридору в Чорному морі.
Причиною стала фактична зупинка роботи зернового механізму, який діяв із 2022 року: майже 100 млн тонн українського та російського зерна не можуть повноцінно потрапити на світовий ринок, а подальше блокування поставок може спричинити зростання глобальних цін на продовольство більш ніж на 10%.
Туреччина намагається відновити безпечний рух торговельних суден у Чорному морі та повернути на міжнародний ринок величезні обсяги зернових, які нині залишаються заблокованими. Анкара активізувала контакти як із Києвом, так і з Москвою, розраховуючи знайти механізм, який дозволив би знову забезпечити експорт аграрної продукції морським шляхом.
Поштовхом до нової дипломатичної активності стала ситуація із зерновими запасами України та Росії. Так звана Зернова угода, укладена у 2022 році, фактично більше не працює, а повноцінний механізм безпечного експорту через Чорне море відсутній.
Через це величезні обсяги аграрної продукції не можуть нормально потрапити на міжнародні ринки. За даними, які наводить турецьке видання Ekonomim, загальний обсяг заблокованого зерна України та Росії становить близько 100 млн тонн.
Частина цієї продукції вже тривалий час зберігається в елеваторах та складських приміщеннях. Тривале зберігання створює ризик псування врожаю, а отже, світовий ринок може втратити значні обсяги зернових саме в той момент, коли вони найбільше потрібні.
Про які об’єми йдеться
Росія до початку повномасштабної війни була одним із головних постачальників пшениці на світовий ринок. На країну-агресорку припадало приблизно 20% світового експорту пшениці.
Нині через експортні обмеження та блокування російських портів у Чорному морі близько 60 млн тонн зернових, за даними, наведеними в матеріалі, залишаються у портових елеваторах і на складах.
Україна також має надзвичайно важливе значення для глобального продовольчого ринку. До початку повномасштабної війни наша країна забезпечувала близько 46% світового виробництва соняшникової олії, 12% кукурудзи та 10% пшениці.
Через проблеми з морськими перевезеннями в Україні нині заблоковано від 30 до 35 млн тонн зернових та олійних культур.
Таким чином, сукупний обсяг української та російської продукції, яка не може нормально потрапити на світовий ринок, оцінюється приблизно у 100 млн тонн.
Ця ситуація вже позначається на вартості зерна. За оцінкою президента Стамбульської асоціації експортерів агропродукції Казима Тайджі, Україна та Росія разом забезпечували щонайменше 40% світових потреб у зерні.
Через скорочення доступних поставок ціни вже зросли приблизно на 4–4,5%. Якщо проблему з експортом не вирішити протягом двох місяців, зростання може перевищити 10%.
Для світового продовольчого ринку це може стати серйозним ударом. Особливо відчутними наслідки будуть для держав, які значною мірою залежать від імпорту зернових та олійних культур.
Проблема полягає не лише у вартості продукції. Якщо частина врожаю буде втрачена через тривале зберігання, світовий ринок фактично недоотримає значні обсяги продовольства. Це може додатково посилити дефіцит та створити новий тиск на ціни.
Саме тому Туреччина зацікавлена у якнайшвидшому відновленні морського експорту.
Що пропонує Анкара
За інформацією джерел Ekonomim у турецькому уряді, Анкара вже розпочала інтенсивні дипломатичні контакти з Москвою та Києвом.
Турецька сторона характеризує переговори як прискорені та безперервні. Дипломатичні канали, за даними джерел, працюють цілодобово.
При цьому конкретного графіка майбутніх домовленостей поки немає. Туреччина проводить консультації, але остаточних рішень щодо нового механізму експорту ще не ухвалено.
Наразі також немає домовленості про тристоронню зустріч представників України, Туреччини та Росії. Відповідно, говорити про початок повноцінних переговорів щодо нового зернового коридору поки зарано.
Водночас турецькі посадовці вважають, що за сприятливого розвитку дипломатичних контактів новий механізм безпеки судноплавства може бути створений шляхом окремої угоди між сторонами.
В Анкарі допускають, що питання може бути вирішене вже найближчими тижнями. Однак це залежатиме від того, чи зможуть сторони домовитися про умови безпечного проходження цивільних суден через Чорне море.
Для України відновлення морського експорту має особливе економічне значення. Повноцінна робота морських шляхів дозволила б швидше вивозити накопичені запаси аграрної продукції та забезпечити українським виробникам доступ до міжнародних ринків.
Водночас для Туреччини це ще й питання власної ролі у Чорноморському регіоні. Анкара вже неодноразово намагалася виступати посередником у питаннях, пов'язаних із морською безпекою та продовольчим експортом.
Питання безпеки Чорного моря обговорювалося і на рівні українського керівництва. У серпні президент України Володимир Зеленський провів переговори з президентом Об'єднаних Арабських Еміратів Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном. Серед тем розмови були підтримка України, продовольча безпека та безпека морських шляхів.
Україна розраховує на міжнародну підтримку у забезпеченні безпеки судноплавства. Для Києва принципово важливо, щоб будь-який новий механізм не створював додаткових ризиків для цивільних суден і гарантував реальну можливість експорту української продукції.
Турецька дипломатія фактично намагається знайти формулу, яка дозволила б повернути Чорне море до стабільнішої роботи як торговельного маршруту. Проте переговори з Росією залишаються складними, а остаточних домовленостей між сторонами немає.
Якщо дипломатичні зусилля Анкари завершаться успіхом, новий зерновий коридор може запрацювати вже найближчими тижнями. Це дозволило б розблокувати значні обсяги аграрної продукції та зменшити ризик нового стрибка світових цін.
Якщо ж домовитися не вдасться, проблема накопичення зерна зберігатиметься. Частина врожаю може продовжити псуватися на складах, тоді як світовий ринок стикатиметься з дефіцитом і потенційним подальшим зростанням цін.
Таким чином, Туреччина фактично взялася за нову дипломатичну спробу відновити чорноморський зерновий маршрут. Поки що немає ні готової угоди, ні погодженого формату тристоронніх переговорів, однак Анкара стверджує, що контакти з Києвом і Москвою вже тривають у прискореному режимі.
Туреччина активізувала переговори одночасно з Україною та Росією, намагаючись домовитися про створення нового зернового коридору в Чорному морі.
Причиною стала фактична зупинка роботи зернового механізму, який діяв із 2022 року: майже 100 млн тонн українського та російського зерна не можуть повноцінно потрапити на світовий ринок, а подальше блокування поставок може спричинити зростання глобальних цін на продовольство більш ніж на 10%.
Туреччина намагається відновити безпечний рух торговельних суден у Чорному морі та повернути на міжнародний ринок величезні обсяги зернових, які нині залишаються заблокованими. Анкара активізувала контакти як із Києвом, так і з Москвою, розраховуючи знайти механізм, який дозволив би знову забезпечити експорт аграрної продукції морським шляхом.
Поштовхом до нової дипломатичної активності стала ситуація із зерновими запасами України та Росії. Так звана Зернова угода, укладена у 2022 році, фактично більше не працює, а повноцінний механізм безпечного експорту через Чорне море відсутній.
Через це величезні обсяги аграрної продукції не можуть нормально потрапити на міжнародні ринки. За даними, які наводить турецьке видання Ekonomim, загальний обсяг заблокованого зерна України та Росії становить близько 100 млн тонн.
Частина цієї продукції вже тривалий час зберігається в елеваторах та складських приміщеннях. Тривале зберігання створює ризик псування врожаю, а отже, світовий ринок може втратити значні обсяги зернових саме в той момент, коли вони найбільше потрібні.
Про які об’єми йдеться
Росія до початку повномасштабної війни була одним із головних постачальників пшениці на світовий ринок. На країну-агресорку припадало приблизно 20% світового експорту пшениці.
Нині через експортні обмеження та блокування російських портів у Чорному морі близько 60 млн тонн зернових, за даними, наведеними в матеріалі, залишаються у портових елеваторах і на складах.
Україна також має надзвичайно важливе значення для глобального продовольчого ринку. До початку повномасштабної війни наша країна забезпечувала близько 46% світового виробництва соняшникової олії, 12% кукурудзи та 10% пшениці.
Через проблеми з морськими перевезеннями в Україні нині заблоковано від 30 до 35 млн тонн зернових та олійних культур.
Таким чином, сукупний обсяг української та російської продукції, яка не може нормально потрапити на світовий ринок, оцінюється приблизно у 100 млн тонн.
Ця ситуація вже позначається на вартості зерна. За оцінкою президента Стамбульської асоціації експортерів агропродукції Казима Тайджі, Україна та Росія разом забезпечували щонайменше 40% світових потреб у зерні.
Через скорочення доступних поставок ціни вже зросли приблизно на 4–4,5%. Якщо проблему з експортом не вирішити протягом двох місяців, зростання може перевищити 10%.
Для світового продовольчого ринку це може стати серйозним ударом. Особливо відчутними наслідки будуть для держав, які значною мірою залежать від імпорту зернових та олійних культур.
Проблема полягає не лише у вартості продукції. Якщо частина врожаю буде втрачена через тривале зберігання, світовий ринок фактично недоотримає значні обсяги продовольства. Це може додатково посилити дефіцит та створити новий тиск на ціни.
Саме тому Туреччина зацікавлена у якнайшвидшому відновленні морського експорту.
Що пропонує Анкара
За інформацією джерел Ekonomim у турецькому уряді, Анкара вже розпочала інтенсивні дипломатичні контакти з Москвою та Києвом.
Турецька сторона характеризує переговори як прискорені та безперервні. Дипломатичні канали, за даними джерел, працюють цілодобово.
При цьому конкретного графіка майбутніх домовленостей поки немає. Туреччина проводить консультації, але остаточних рішень щодо нового механізму експорту ще не ухвалено.
Наразі також немає домовленості про тристоронню зустріч представників України, Туреччини та Росії. Відповідно, говорити про початок повноцінних переговорів щодо нового зернового коридору поки зарано.
Водночас турецькі посадовці вважають, що за сприятливого розвитку дипломатичних контактів новий механізм безпеки судноплавства може бути створений шляхом окремої угоди між сторонами.
В Анкарі допускають, що питання може бути вирішене вже найближчими тижнями. Однак це залежатиме від того, чи зможуть сторони домовитися про умови безпечного проходження цивільних суден через Чорне море.
Для України відновлення морського експорту має особливе економічне значення. Повноцінна робота морських шляхів дозволила б швидше вивозити накопичені запаси аграрної продукції та забезпечити українським виробникам доступ до міжнародних ринків.
Водночас для Туреччини це ще й питання власної ролі у Чорноморському регіоні. Анкара вже неодноразово намагалася виступати посередником у питаннях, пов'язаних із морською безпекою та продовольчим експортом.
Питання безпеки Чорного моря обговорювалося і на рівні українського керівництва. У серпні президент України Володимир Зеленський провів переговори з президентом Об'єднаних Арабських Еміратів Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном. Серед тем розмови були підтримка України, продовольча безпека та безпека морських шляхів.
Україна розраховує на міжнародну підтримку у забезпеченні безпеки судноплавства. Для Києва принципово важливо, щоб будь-який новий механізм не створював додаткових ризиків для цивільних суден і гарантував реальну можливість експорту української продукції.
Турецька дипломатія фактично намагається знайти формулу, яка дозволила б повернути Чорне море до стабільнішої роботи як торговельного маршруту. Проте переговори з Росією залишаються складними, а остаточних домовленостей між сторонами немає.
Якщо дипломатичні зусилля Анкари завершаться успіхом, новий зерновий коридор може запрацювати вже найближчими тижнями. Це дозволило б розблокувати значні обсяги аграрної продукції та зменшити ризик нового стрибка світових цін.
Якщо ж домовитися не вдасться, проблема накопичення зерна зберігатиметься. Частина врожаю може продовжити псуватися на складах, тоді як світовий ринок стикатиметься з дефіцитом і потенційним подальшим зростанням цін.
Таким чином, Туреччина фактично взялася за нову дипломатичну спробу відновити чорноморський зерновий маршрут. Поки що немає ні готової угоди, ні погодженого формату тристоронніх переговорів, однак Анкара стверджує, що контакти з Києвом і Москвою вже тривають у прискореному режимі.
По теме
ПолитикаЖурналисты АСПИ уже неоднократно обращались к руководству Фонда государственного имущества Украины по поводу назначения Юрия Зенькина на должность генерального директора Запорожского титано-магниевого комбината (ЗТМК).
ПолитикаВАШИНГТОН – КИЕВ. Лидер иранской оппозиции в США, общественный и политический деятель Али Реза Резазаде поздравил народ Украины с одним из главных государственных праздников – Днем Конституции Украины.
ПолитикаЮридическое объединение AVER LEX и его старший партнёр Виталий Сердюк вновь стали объектом активного обсуждения в украинском информационном пространстве.
ПолитикаВ распоряжение редакции АСПИ попали материалы о деятельности ООО «Запорожский титано-магниевый комбинат» (ЗТМК) — стратегического предприятия Украины, являющегося единственным в Европе производителем титановой губки.
ПолитикаСтратегическое государственное предприятие Запорожский титано-магниевый комбинат (ЗТМК), расположенное примерно в 25 километрах от линии фронта, оказалось в центре громкого скандала после назначения нового руководителя.
ПолитикаВ современной войне побеждает не только тот, кто обладает силой, но и тот, кто сохраняет холодную концентрацию в условиях постоянного давления. Штурмовое подразделение ГУР МО Украины «Артан Х», действующее в составе спецподразделения «Артан», работает именно по такому принципу — сосредоточенность на задаче вопреки шуму войны.
ПолитикаПо материалам детективов Территориального управления Бюро экономической безопасности в Одесской области суд признал виновным директора строительной компании, который подделал документы о якобы поставке строительных материалов для проведения берегоукрепительных работ в селе Фонтанка.
ПолитикаГлава Национальной полиции Украины Иван Выгивский провел рабочую встречу с делегацией Главной комендатуры полиции Республики Польша во главе с Главным комендантом полиции генерал-лейтенантом Мареком Боронем. Встреча прошла во Львове и была посвящена углублению межведомственного сотрудничества в условиях полномасштабной войны.
ПолитикаAs a result of the night attack by Russian strike drones on Odessa and the region, serious damage was recorded to residential and civilian infrastructure. In two districts of the city, enemy drones hit multi-story residential buildings - apartments on the upper floors were destroyed, the blast wave damaged windows in a kindergarten and gymnasium.
ПолитикаВ результате ночной атаки российских ударных беспилотников по Одессе и области зафиксированы серьезные повреждения жилой и гражданской инфраструктуры. В двух районах города вражеские дроны попали в многоэтажные жилые дома — разрушены квартиры на верхних этажах, взрывной волной выбиты окна в детском саду и гимназии.
Новости «Политика»
ПолитикаЖурналисты АСПИ уже неоднократно обращались к руководству Фонда государственного имущества Украины по поводу назначения Юрия Зенькина на должность генерального директора Запорожского титано-магниевого комбината (ЗТМК).
ПолитикаВАШИНГТОН – КИЕВ. Лидер иранской оппозиции в США, общественный и политический деятель Али Реза Резазаде поздравил народ Украины с одним из главных государственных праздников – Днем Конституции Украины.
ПолитикаЮридическое объединение AVER LEX и его старший партнёр Виталий Сердюк вновь стали объектом активного обсуждения в украинском информационном пространстве.
ПолитикаВ распоряжение редакции АСПИ попали материалы о деятельности ООО «Запорожский титано-магниевый комбинат» (ЗТМК) — стратегического предприятия Украины, являющегося единственным в Европе производителем титановой губки.