Бернем кидає виклик Путіну: погрози Росії Британії можуть обернутися для Кремля небезпечною пасткою – The i Paper

Росія посилює погрози Великій Британії через підтримку України, однак така тактика може обернутися серйозними проблемами для самого Кремля. 

Москва вже сигналізує про можливість ударів по британських підприємствах, пов'язаних із виробництвом дронів для України, але подальше підвищення ставок створює для Володимира Путіна складний вибір: або відмовлятися від погроз і втрачати їхню переконливість, або переходити до реальних дій із ризиком небезпечної ескалації.

Росія дедалі активніше намагається вплинути на позицію Великої Британії щодо підтримки України. Кремль використовує погрози та жорстку риторику, демонструючи готовність відповісти на британську військову й політичну допомогу Києву. Однак британські експерти вважають, що така кампанія може створити для російського керівництва проблему, якої Москва прагнула уникнути.

За даними The i Paper, російська сторона вже розгорнула інформаційну кампанію, в межах якої звучать погрози можливих ударів по британських підприємствах, що виробляють безпілотники, які використовує Україна для атак по російських цілях. Таким чином, Москва намагається продемонструвати, що британська допомога Україні нібито може мати безпосередні наслідки для самого Лондона.

Водночас низка британських чиновників вважає, що Путін не зацікавлений у прямому військовому зіткненні з НАТО. Саме тому нинішня російська тактика значною мірою розглядається як спроба психологічного та гібридного тиску, а не як підготовка до відкритої війни з Альянсом.

Посилення погроз із боку Кремля відбулося після заяв британського прем'єр-міністра Енді Бернема про подальше зміцнення підтримки України. Зокрема, йшлося про можливість передачі Києву креслень британських ракет Storm Shadow/SCALP, які можуть застосовуватися для ударів по цілях углиб російської території.

Для Москви така перспектива стала сигналом про те, що Лондон не має наміру послаблювати свою підтримку України. Навпаки, британська влада демонструє готовність поглиблювати військову співпрацю та допомагати Україні розвивати можливості для завдання ударів по російських військових об'єктах.

Саме тому Кремль почав шукати способи продемонструвати готовність до відповіді. Колишній заступник міністра закордонних справ РФ Андрій Федоров в інтерв'ю британським ЗМІ назвав Лондон головним противником Москви та припустив, що російська відповідь на британську підтримку України потенційно може бути спрямована проти підприємств, які виготовляють дрони для української армії.

Водночас експерти звертають увагу на те, що подібні заяви можуть мати для Росії протилежний ефект. Якщо Москва постійно підвищуватиме градус погроз, але не наважуватиметься на реальні дії, російська риторика поступово втрачатииме переконливість.

Саме цю проблему описала старша запрошена наукова співробітниця Інституту Росії при Королівському коледжі Лондона Анна Матвєєва. За її словами, виступ Бернема в Києві російське керівництво могло сприйняти як серйозний сигнал щодо подальшого посилення британської підтримки України.

У Кремлі могли побачити в позиції Лондона не просто готовність зберігати вже наявний рівень допомоги Києву, а намір рухатися ще далі. Це, своєю чергою, могло посилити побоювання російського керівництва щодо подальшого розвитку британсько-української військової співпраці.

Однак проблема для Путіна полягає саме в необхідності відповідати на власні погрози. Якщо Росія заявляє про можливі удари по британських підприємствах, але не робить наступного кроку, з часом такі заяви можуть перестати сприйматися як реальна загроза.

Матвєєва звернула увагу на цю дилему: постійні погрози без практичних дій поступово втрачають силу. Для російського керівництва це створює своєрідну пастку, адже перехід від риторики до реальної атаки означатиме вже зовсім інший рівень ризику.

Прямий удар по Великій Британії або її об'єктах створив би небезпеку різкого загострення відносин між Росією та країною НАТО. Саме цього сценарію, за оцінками британських чиновників, Путін наразі прагне уникнути.

Тому Москва може робити ставку на гібридні операції. Британські представники у сфері безпеки вже тривалий час попереджають про загрозу російського саботажу, кібератак та інших дій у так званій «сірій зоні».

Потенційними цілями можуть бути не лише безпосередньо оборонні підприємства. Йдеться також про британську інфраструктуру та економічні об'єкти, які прямо або опосередковано пов'язані з виробництвом озброєнь для України.

Доцент кафедри міжнародної безпеки Університетського коледжу Лондона Мелані Гарсон пояснила, що потенційна загроза не обов'язково має вигляд прямого удару по заводу з виробництва безпілотників. Росія може спробувати впливати на окремі ланки ланцюгів постачання комплектуючих для таких підприємств.

За її словами, Кремль прагне не лише завдати матеріальної шкоди, а й чинити психологічний тиск на британську промисловість та уряд. Мета такої тактики може полягати в тому, щоб змусити британські компанії та політиків замислитися над потенційною ціною подальшої підтримки України.

Британська сторона, своєю чергою, готується до можливого посилення гібридних загроз. Уряд Великої Британії вже оголосив про масштабні навчання, заплановані на 2027 рік. Вони мають перевірити готовність країни протистояти, зокрема, кібератакам та диверсіям.

У британському Міністерстві оборони також наголошували, що активність Росії в «сірій зоні» щодо країн НАТО є очевидною. Йдеться про комплекс дій, серед яких спроби саботажу та кібератаки.

Таким чином, протистояння між Лондоном і Москвою може дедалі більше переходити у сферу гібридної війни. Росія намагається продемонструвати, що здатна створити проблеми для Великої Британії у відповідь на її підтримку України, тоді як британська сторона посилює готовність до можливих диверсій та інших атак.

Водночас головним стримувальним фактором для Кремля залишається ризик прямого зіткнення з НАТО. Навіть обмежена атака на британський об'єкт могла б створити наслідки, які значно перевищили б початковий задум російської операції.

Саме тому Путін опинився у складній ситуації. З одного боку, Москва прагне залякати Лондон та змусити його обережніше підтримувати Україну. З іншого — надмірне підвищення ставок може призвести до того, що Росія сама опиниться перед необхідністю відповідати за власну агресивну риторику.

Якщо Кремль продовжить погрожувати, але не перейде до реальних дій, ефект залякування може поступово зникнути. Якщо ж Росія спробує реалізувати погрози, вона ризикує спровокувати небезпечну ескалацію у відносинах із Великою Британією та ширше — з НАТО.

На цьому тлі британська підтримка України залишається для Москви одним із найбільш подразливих факторів. Лондон демонструє готовність продовжувати військову допомогу Києву, а Росія намагається знайти способи змусити Британію змінити цей курс.

Однак нинішня тактика Кремля може мати зворотний ефект. Російські погрози не лише не гарантують скорочення британської підтримки України, а й змушують Лондон посилювати підготовку до можливих гібридних атак.

У підсумку Путін може опинитися перед вибором, якого Москва намагалася уникнути. Погрози Британії покликані продемонструвати силу Кремля, але водночас вони створюють для нього дедалі вищу планку очікувань. І чим довше Росія підвищує градус риторики, тим складніше їй буде зберігати її переконливість без переходу до дій, які можуть спричинити небезпечну ескалацію.