Економіка України опинилася під новим ударом: The Economist попереджає про небезпечні наслідки російської стратегії

Росія змінила тактику ударів по Україні, дедалі активніше атакуючи не лише енергетику та військові об’єкти, а й цивільну логістику, склади та морські перевезення. 

За оцінкою The Economist, наслідки вже відчуває український бізнес, а подальше руйнування логістичних ланцюгів може створити серйозні ризики для економіки, експорту та майбутнього врожаю. 

Російські удари по українській цивільній інфраструктурі поступово перетворюються на окремий фактор економічного тиску. Як пише The Economist, Москва дедалі частіше намагається бити по ланцюгах постачання, складах, логістичних центрах і морських перевезеннях, створюючи проблеми не лише для окремих компаній, а й для всієї економічної системи України.

Одним із найбільш помітних наслідків цієї стратегії стало порушення постачання товарів до Києва. Видання зазначає, що масовані атаки на склади та логістичну інфраструктуру вже призвели до ситуації, коли в столичних супермаркетах почали з'являтися порожні полиці. За даними The Economist, такого явища у Києві не спостерігали з початку повномасштабного вторгнення.

Водночас масштаб фінансових втрат для бізнесу вже вимірюється сотнями мільйонів доларів. Співзасновник мережі Goodwine Дмитро Кримський оцінює, що лише за три тижні російські атаки завдали українському бізнесу близько 500 мільйонів доларів збитків.

Одним із прикладів стала атака 19 липня, коли російська балістична ракета влучила у склад, який забезпечував товарами мережу Goodwine. Через два тижні удари по двох логістичних хабах «Сільпо» призвели до загибелі шістьох працівників. Під постійними атаками опинилася і «Нова пошта», яка забезпечує значну частину внутрішніх перевезень в Україні.

Проблему посилює ситуація з українською протиповітряною обороною. За даними, наведеними The Economist, Росія суттєво наростила виробництво балістичних ракет, тоді як запаси українських засобів перехоплення скорочуються. Через це ППО змушена концентруватися передусім на найбільш важливих об'єктах.

У липні Росія застосувала рекордну кількість балістичних та гіперзвукових ракет — 198 одиниць. Значна частина ударів припала на Київську область. Така інтенсивність атак створює для України не лише безпосередню воєнну, а й масштабну економічну проблему, адже пошкодження логістичних об'єктів швидко позначається на постачанні товарів, роботі підприємств та вартості перевезень.

Водночас протистояння не є одностороннім. Україна також завдає ударів по критично важливій для Росії інфраструктурі. Українські дрони атакують оборонні підприємства, нафтопереробні заводи, порти та логістичні об'єкти. За оцінкою The Economist, через українські удари російські нафтопереробні підприємства втратили понад 30% потужностей.

Російська паливна система вже відчула наслідки цих атак. На піку проблем талони на бензин діяли у 80 регіонах Росії, а нині вони, за даними видання, залишаються актуальними у 18 регіонах.

Окремо оцінюються втрати російського маркетплейсу Wildberries. Аналітики називають суму від 2 до 4 мільярдів доларів. Компанія, за наведеними оцінками, втратила майже третину своїх об'єктів.

Проте The Economist наголошує на принциповій відмінності між наслідками українських та російських ударів. Україна значною мірою залежить від функціонування обмеженої кількості логістичних маршрутів, морських портів та інфраструктури, тоді як Росія має значно більшу територію та можливість частково компенсувати втрати за рахунок внутрішніх ресурсів.

Особливо небезпечною для Києва стає ситуація навколо чорноморських портів. Одеський портовий комплекс є однією з ключових економічних артерій України, через яку проходять значні обсяги експорту.

Ситуація різко погіршилася в середині липня, коли Росія почала атакувати безпосередньо судна. 19 липня крилаті ракети влучили у турецьке вантажне судно біля Чорноморська, внаслідок чого загинули десятеро людей. Після цього, за оцінкою The Economist, ризики для судноплавства різко зросли.

Президент асоціації «Укрпорт» Дмитро Барінов пояснив масштаб проблеми тим, що одне вантажне судно місткістю 100 тисяч тонн фактично замінює тисячі вантажівок. Якщо морські перевезення стають небезпечними або економічно невигідними, Україні доводиться шукати альтернативні маршрути, які не здатні повністю компенсувати можливості портів.

За його словами, нинішня ситуація навіть складніша, ніж у 2022 році. Тоді частину морського експорту вдалося переорієнтувати на дунайські порти, однак тепер цей маршрут також стикається з проблемами через низький рівень води та російські обстріли.

Проблеми з логістикою можуть мати особливо серйозні наслідки для українського аграрного сектору. Україна залежить від можливості експортувати зерно та іншу сільськогосподарську продукцію на міжнародні ринки.

Президент Українського клубу агробізнесу Алекс Лісіцин попередив, що якщо Україна не зможе продати цьогорічний урожай обсягом близько 50 мільйонів тонн, аграрії можуть зіткнутися з необхідністю скоротити або навіть відмовитися від осінньої посівної кампанії.

У такому випадку потенційні збитки аграрного сектору можуть сягнути 10–12 мільярдів доларів. Це становило б близько 5% офіційного ВВП України. Наслідки при цьому вийшли б далеко за межі самого аграрного бізнесу, оскільки проблеми з експортом вдарили б по валютних надходженнях, продовольчій безпеці та позиціях України на ринках Африки й Близького Сходу.

The Economist також звертає увагу на те, що оцінки збитків, яких Україна завдає російській нафтовій галузі, можуть бути завищеними. Генеральний штаб України оцінював втрати російської нафтопереробки у 13,5 мільярда доларів із серпня 2025 року. Водночас аналітик Фонду Карнегі Сергій Вакуленко вважає реальний масштаб збитків значно меншим.

За його оцінкою, українські удари справді завдають російській нафтовій галузі шкоди, однак не настільки масштабної та швидкої, як це іноді подається в українських оцінках. Це означає, що Москва все ще має значні можливості для адаптації своєї економіки до атак.

Ще одним важливим фактором залишається ситуація на фронті. The Economist зазначає, що російські війська продовжують зазнавати значних втрат, тоді як українські сили здійснюють локальні контратаки. Через це дедалі більшу роль у протистоянні відіграють удари на великій відстані та боротьба за здатність завдавати шкоди тиловій інфраструктурі противника.

Україна при цьому має технологічну перевагу в окремих сегментах безпілотної війни. Зокрема, використання супутникового інтернету Starlink дозволяє українським силам ефективніше застосовувати безпілотники середньої дальності на окупованих територіях, тоді як російські військові не мають аналогічного доступу до цієї системи.

Однак головний ризик для України полягає в тому, що російська стратегія поступово переносить війну безпосередньо на економічні артерії країни. Удари по складах, логістичних центрах, портах і торговельній інфраструктурі можуть мати накопичувальний ефект: навіть якщо окремий об'єкт швидко відновлюють, постійні атаки змушують бізнес змінювати маршрути, накопичувати резерви та витрачати більше коштів на безпеку.

Особливо небезпечною така тенденція може стати напередодні осені та зими. The Economist зазначає, що тиск, якого очікували ближче до холодного сезону, фактично почав посилюватися вже зараз. За відсутності достатньої кількості засобів ППО подальші удари можуть створити проблеми не лише для енергетики, а й для водопостачання, каналізації та інших базових систем.

У Києві, за даними видання, навіть розглядають найгірший сценарій, за якого масштабні удари по критичній інфраструктурі можуть спровокувати нову хвилю масової еміграції.

Отже, нинішнє протистояння поступово виходить далеко за межі традиційного поля бою. Росія намагається завдати Україні максимальної економічної шкоди через руйнування логістики та торговельних маршрутів, тоді як Україна відповідає ударами по російській нафтовій, військовій та логістичній інфраструктурі. Але для Києва наслідки блокування ключових експортних шляхів можуть виявитися особливо важкими, тому захист економічної інфраструктури та достатня кількість засобів ППО стають критично важливими для проходження наступних місяців.