"Мадяр" попередив про новий масштаб ракетної загрози: "Росія готує залп до 200 ракет одночасно"

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що Росія працює над істотним збільшенням можливостей для одночасного ракетного удару по Україні. 

За його словами, нинішня спроможність противника становить понад 70 ракет різних типів, однак Москва прагне довести потенційну кількість ракет в одному залпі до 200 одиниць. Йдеться як про крилаті, так і про балістичні ракети, запущені з різних носіїв.

Про це Бровді розповів в інтерв’ю Associated Press, а згодом окремо уточнив свою позицію після того, як у первинній версії матеріалу виникла неточність щодо характеру майбутнього російського залпу. «Мадяр» наголосив, що Росія не обмежується планами щодо збільшення кількості саме балістичних ракет. Москва працює над розширенням загальної спроможності здійснювати масовані ракетні атаки одночасно з різних платформ.

За словами командувача, наразі йдеться про можливість одночасного застосування понад 70, а за іншою оцінкою — до 77 ракет різних типів. Вони можуть запускатися з різних пускових установок, кораблів та літаків. Саме розосередженість носіїв робить потенційну загрозу складнішою для прогнозування, адже російська армія може формувати комбінований удар із використанням різних видів ракетного озброєння.

Бровді зазначив, що противник працює над нарощуванням цієї спроможності аж до 200 одиниць за один залп. Водночас він спеціально підкреслив, що ця цифра стосується загальної кількості ракет різного типу, а не виключно балістичних боєприпасів. Це принципово важливе уточнення, оскільки поєднання крилатих і балістичних ракет створює для української системи протиповітряної та протиракетної оборони різні за характером завдання.

Росія вже використовує комбіновану тактику під час масованих атак по Україні. До ударів залучаються ракети різного класу, які можуть запускатися з літаків, кораблів та наземних комплексів. У результаті українським силам ППО доводиться одночасно реагувати на цілі з різними швидкостями, траєкторіями польоту та характеристиками.

Окрему небезпеку становлять балістичні ракети, оскільки їх перехоплення потребує спеціалізованих систем протиракетної оборони. Водночас крилаті ракети також залишаються серйозною загрозою, особливо коли їх застосовують у великій кількості одночасно з іншими засобами ураження.

Статистика за липень демонструє масштаб ракетної кампанії Росії. За інформацією Міністерства оборони України, протягом місяця російські війська запустили по Україні 195 балістичних ракет. Українська ППО змогла перехопити 29 із них, тоді як ще 40 ракет, за даними відомства, не досягли своїх цілей.

Ці цифри свідчать, що балістична складова російських ударів уже є значною. При цьому Москва продовжує збільшувати виробництво ракет і накопичувати можливості для нових масованих атак. Якщо російській армії вдасться одночасно застосовувати значно більшу кількість різнотипних ракет, навантаження на українську систему ППО та ПРО може істотно зрости.

Потенційний залп у 200 ракет не означає, що Росія вже має можливість здійснити такий удар у будь-який момент. Заява Бровді стосується саме роботи противника над нарощуванням відповідної спроможності. Тобто йдеться про перспективну можливість, яку Москва намагається сформувати шляхом збільшення виробництва та залучення різних носіїв.

Важливим фактором є те, що російська ракетна програма продовжує розвиватися попри тривалі бойові дії та міжнародні санкції. Раніше заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький повідомляв, що Росія нарощує виробництво ракет для ударів по Україні та навряд чи робитиме тривалі паузи в ракетній кампанії. За його словами, росіяни вже перевиконують виробничі плани щодо багатьох типів ракет, зокрема балістичних.

Таким чином, інформація, озвучена «Мадяром», вписується у ширшу картину поступового збільшення російського ракетного потенціалу. Москва прагне не лише відновлювати використані запаси, а й створювати можливість для значно масштабніших одночасних атак.

Для України це означає необхідність подальшого посилення протиповітряної та протиракетної оборони. Особливо важливими залишаються системи, здатні боротися з балістичними цілями, а також збільшення кількості засобів для перехоплення крилатих ракет і безпілотників.

Водночас ефективність майбутньої оборони залежатиме не лише від кількості систем ППО. Важливу роль відіграватимуть розвідка, своєчасне виявлення пусків, координація між різними ешелонами оборони та можливість оперативно реагувати на зміну тактики російських військ.

Росія, за словами Бровді, намагається створити ситуацію, за якої одночасний масований удар із різних напрямків та різними типами ракет буде здатний перевантажити українську оборону. Саме тому збільшення потенційного залпу до 200 одиниць має значення не лише через саму цифру, а й через можливість комбінувати різні види озброєння.

Україна водночас розвиває власні можливості для протидії таким атакам. Йдеться про посилення систем ППО, розвиток засобів радіоелектронної боротьби, удосконалення розвідки та збільшення виробництва власного озброєння. Усе це має зменшувати перевагу Росії у кількості ракет та ускладнювати реалізацію її планів щодо масованих ударів.

Заява Роберта «Мадяра» фактично свідчить про те, що ракетна загроза для України залишається довгостроковою. Росія не відмовляється від спроб збільшити масштаб своїх ударів і продовжує працювати над можливістю одночасного використання великої кількості ракет різних типів.

Водночас цифру у 200 одиниць необхідно сприймати саме як заявлену противником перспективну спроможність, над якою він працює, а не як підтвердження того, що Росія вже може запустити 200 ракет за один раз. За нинішньою оцінкою Бровді, фактична одномоментна спроможність становить понад 70 ракет різних типів, а Москва намагається збільшити її до 200.

Для української оборони це чергове попередження про необхідність готуватися до подальшого ускладнення російської ракетної тактики. Кремль прагне збільшувати кількість засобів ураження, комбінувати їх та використовувати різні носії. Тому боротьба з цією загрозою вимагатиме не одного окремого рішення, а системного посилення всієї архітектури української протиповітряної та протиракетної оборони.