Мир в Україні ближче, ніж коли-небудь, але є проблема – The Guardian

Кінець повномасштабної війни Росії проти України досі не проглядається, навіть попри зростання міжнародної підтримки і пожвавлення дипломатичних контактів. Про це пише Гвендолін Сассе, директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень у колонці для The Guardian.

За її словами, часті зустрічі високого рівня між Україною, США та європейськими країнами, а також періодичні контакти між Вашингтоном і Москвою не змінили ключової реальності: припинення вогню не досягнуто, гарантії безпеки не узгоджені, а Росія не демонструє бажання завершувати війну.

На переговорах у Парижі вдалося об’єднати 35 країн так званої "коаліції охочих", які обговорювали можливі гарантії безпеки для майбутнього припинення вогню. Участь у зустрічі взяли США, європейські лідери та ширше коло партнерів України.

Втім, як зазначає Сассе, фактичні результати переговорів залишилися нечіткими. Реальні мирні переговори так і не розпочалися, а режим припинення вогню навіть не був узгоджений. "Фактичне припинення вогню чи мирні переговори досі не розпочалися. Це вимагатиме активної участі України та Росії, а також готовності до компромісу з обох сторін. Поки що лише Україна продемонструвала таку готовність", - наголошує експертка.

Паралельно з дипломатичними контактами Росія продовжила й посилила атаки на Україну, зокрема по енергетичній інфраструктурі. За оцінкою авторки, це є свідомою тактикою тиску на цивільне населення в зимовий період - як фізичного, так і психологічного.

Документ, ухвалений наприкінці переговорів, Сассе називає радше "декларацією про наміри". Він передбачає:

• участь коаліції в механізмі моніторингу та верифікації припинення вогню під керівництвом США;
• подальшу підтримку Збройних сил України;
• створення багатонаціональних сил для України під європейським керівництвом;
• зобов’язання підтримувати Україну у разі порушення припинення вогню Росією;
• довгострокову оборонну співпрацю з Києвом.
• Війська Заходу: готовність без чітких умов

Велика Британія та Франція знову підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження припинення вогню - як резервний механізм на випадок його порушення. Водночас залишається незрозумілим, що саме вважатиметься порушенням і якою буде відповідь.

Новим сигналом стала заява канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який уперше допустив участь німецьких військ у забезпеченні припинення вогню. Водночас він уточнив, що йдеться лише про розміщення в країнах НАТО, які межують з Україною, і лише за згодою Бундестагу.

На думку Сассе, головне питання залишається незмінним протягом усього 2025 року: у Кремля немає політичної волі до серйозних переговорів. "Президент Путін вважає, що час на його боці, і відчуває себе підбадьореним прямими переговорами з Трампом та його транзакційно орієнтованою адміністрацією", - зазначає вона.

Хоча термін "коаліція охочих" викликає суперечливі асоціації, він, за словами авторки, символізує нову реальність: перехід до ситуативних союзів поза межами традиційних міжнародних інституцій і норм. Саме те, як закінчиться війна в Україні, може стати вирішальним тестом для цього нового світового порядку.