МЗС розкрило масштаб російського вербування в Африці: "Майже 3 тисячі громадян воюють проти України"

Росія залучила до своєї армії щонайменше 2982 громадян із 37 африканських країн, причому приблизно 486 із них уже загинули. Ще 35 громадян 17 держав Африки перебувають в українському полоні. Про масштаби російської кампанії вербування повідомило Міністерство закордонних справ України у відповіді на запит «Суспільного».

Росія продовжує використовувати іноземців для поповнення власної армії, залучаючи до війни проти України громадян держав Африки. За даними українського Міністерства закордонних справ, станом на серпень 2026 року вдалося встановити щонайменше 2982 таких осіб. Вони походять із 37 африканських країн і були залучені до російських військових формувань.

Українське зовнішньополітичне відомство також повідомило про значні втрати серед завербованих іноземців. Приблизно 486 громадян африканських держав, за наявною інформацією, загинули під час участі у війні проти України. Окремо встановлено 35 громадян із 17 африканських країн, які перебувають у статусі військовополонених на території України.

Найбільше випадків російського вербування українська сторона зафіксувала серед громадян Кенії, Єгипту, Камеруну, Гани, Нігерії, Уганди, Алжиру та Малі. Саме ці країни фігурують серед основних джерел поповнення російських підрозділів іноземцями.

У МЗС наголошують, що Росія використовує різні способи залучення громадян африканських держав. Йдеться не лише про прямі пропозиції військової служби, а й про схеми, побудовані на обмані, маніпуляціях і примусі. Потенційним рекрутам можуть обіцяти навчання, цивільну роботу, високу заробітну плату, отримання російського громадянства або інші соціальні переваги.

В окремих випадках іноземців, за інформацією українського відомства, змушують підписувати військові контракти російською мовою. Для тиску можуть використовувати погрози ув’язненням або депортацією. Таким чином, люди, які спочатку могли розраховувати на навчання, працевлаштування чи фінансові можливості, зрештою опиняються у російській військовій системі та залучаються до війни проти України.

Україна намагається протидіяти російським рекрутинговим схемам безпосередньо на африканському континенті. Українські дипломатичні представництва інформують місцеві органи влади про випадки вербування громадян Росією та проводять інформаційні кампанії, покликані попередити потенційних жертв про ризики.

Окремо Міністерство закордонних справ спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими розробило спеціальний інформаційний вебресурс. Він доступний англійською, французькою та мовою суахілі. На ньому зібрано перевірені відомості про російські схеми рекрутингу, історії постраждалих, аналітичні матеріали, рекомендації для потенційних жертв і їхніх родин, а також інструменти для повідомлення про діяльність вербувальників.

Проблема має ще один важливий аспект. У багатьох африканських країнах найманство заборонене на законодавчому рівні. Тому громадяни, які погодилися воювати на боці Росії, після повернення додому можуть зіткнутися з кримінальною відповідальністю. Це створює додаткові труднощі й у питаннях їхньої подальшої репатріації.

Ситуація ускладнюється і тим, що після потрапляння до російської армії іноземці фактично стають учасниками бойових дій. Якщо вони потрапляють у полон, їхнє повернення до країни походження може перетворитися на складний дипломатичний процес. Українська сторона наголошує, що сам факт підписання контракту з російською армією не гарантує таким людям безпечного повернення додому.

Українські представники також намагаються працювати безпосередньо з урядами африканських держав. Одним із прикладів стала Гана, де після візиту міністра закордонних справ були сформовані домовленості щодо подальших спільних дій для протидії російському вербуванню. Водночас щодо деяких держав Київ вважає недостатнім рівень системного політичного залучення до вирішення проблеми.

Важливим напрямом цієї роботи залишається інформування громадян африканських країн про реальні умови служби в російській армії. Українська сторона намагається поширювати інформацію про те, яким чином людей вербують, що на них очікує після прибуття до Росії та якою може бути їхня подальша доля на фронті. Для цього використовуються дипломатичні канали та контакти з іноземними журналістами.

Окрему роль у цій роботі відіграє інформація про африканських військовополонених. Іноземні журналісти вже отримували можливість безпосередньо спілкуватися з представниками Координаційного штабу та африканцями, які опинилися в українському полоні після участі у війні на боці Росії. Київ розраховує, що такі свідчення допоможуть показати реальні наслідки російського вербування та зменшити приплив нових іноземних рекрутів.

Масштаб встановленої українською стороною мережі показує, що залучення іноземців стало для Росії окремим напрямом поповнення військових сил. Майже три тисячі громадян Африки вже були ідентифіковані як учасники війни на боці РФ, сотні з них загинули, а десятки перебувають у полоні в Україні. При цьому українські дипломати наголошують, що встановлена кількість не обов’язково є остаточною.

Для африканських держав ця ситуація створює дедалі серйознішу проблему. Їхні громадяни опиняються втягнутими у війну, яка відбувається далеко від їхніх країн, а після загибелі, поранення чи потрапляння в полон виникає необхідність встановлювати обставини їхнього залучення до російської армії. Україна зі свого боку продовжує дипломатичну та інформаційну кампанію, щоб перекривати канали вербування та попереджати потенційних рекрутів.

За даними МЗС України, Росія вже завербувала щонайменше 2982 громадян із 37 африканських країн, близько 486 із них загинули, а 35 громадян із 17 держав перебувають в українському полоні. Українська сторона намагається донести ці дані до урядів і громадян африканських країн, щоб показати справжню ціну російських пропозицій, які під виглядом роботи, навчання чи фінансових можливостей можуть завершуватися участю у війні проти України.