Паліса анонсував нову фазу війни: Україна посилить удари по стратегічних об’єктах Росії

Україна поступово переходить до нової моделі далекобійного протистояння з Росією, за якої удари мають завдавати не лише миттєвих втрат, а й накопичувати стратегічний ефект. 

Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса заявив, що Київ нарощує можливості для ураження ключових об’єктів, які забезпечують функціонування російської військової машини та наповнення бюджету РФ.

Україна може перейти до нової фази війни, посиливши далекобійні удари по території Росії. Йдеться не просто про збільшення кількості атак, а про зміну підходу до вибору цілей, коли наслідки ураження мають впливати на здатність РФ продовжувати війну в довгостроковій перспективі.

Про це заступник керівника Офісу президента Павло Паліса розповів під час зустрічі з журналістами. За його словами, Росія наразі не демонструє готовності відмовлятися від війни та своїх цілей.

Паліса зазначив, що в Кремлі розуміють потенційні наслідки поразки в Україні для російського керівництва. Саме тому, за його оцінкою, Москва продовжує війну, а Україні необхідно шукати способи послаблювати можливості противника.

Одним із таких інструментів представник Офісу президента назвав далекобійні удари, або Deepstrike. Він звернув увагу на те, що ще два роки тому Україна не мала можливостей впливати на цілі на такій відстані, які має зараз.

Тепер ситуація змінилася. Україна поступово нарощує спроможності завдавати ударів по цілях, які мають важливе значення для функціонування російської держави та її військової машини.

За словами Паліси, йдеться про так звані «больові точки». Їхнє ураження може мати значення не тільки в момент атаки, а й через наслідки, які накопичуються з часом.

Саме цей накопичувальний ефект, на думку заступника керівника ОП, здатен привести до зміщення війни в нову фазу. Україна прагне створити для Росії такі умови, за яких продовження агресії вимагатиме дедалі більших ресурсів.

Паліса наголосив, що головна мета такого підходу — зменшення можливостей Росії фінансувати бойові дії. Тому пріоритетними можуть ставати не лише безпосередньо військові об’єкти, а й інфраструктура, яка забезпечує роботу російської економіки.

Особливу увагу Україна може приділяти об’єктам, пов’язаним з експортом енергоносіїв. Енергетичний сектор має важливе значення для російського бюджету, оскільки забезпечує значну частину державних надходжень.

Відповідно, ураження такої інфраструктури може мати для Росії подвійний наслідок: безпосередній ефект від атаки та довгостроковий вплив на економічні можливості держави.

Ще одним напрямком Паліса назвав судна так званого «тіньового флоту». Україна також може продовжувати бити по логістичній інфраструктурі та мережах, які забезпечують перевезення і постачання для Росії.

За його словами, такі цілі також можуть створювати як первинний, так і вторинний ефект. Тобто наслідки ударів не обмежуються безпосередньою шкодою конкретному об’єкту, а можуть впливати на ширші процеси, пов’язані з російською економікою та військовою логістикою.

Паліса фактично описав це як поступове посилення тиску на систему, яка забезпечує російську агресію. Якщо раніше Україна була значно обмеженіша у можливостях уражати віддалені об’єкти, то тепер дальність і масштаби таких операцій зростають.

Окреме значення в цьому процесі мають далекобійні безпілотники. Україна вже нарощує їхнє виробництво та застосовує такі дрони для ударів по військових і стратегічних об’єктах на території РФ.

За наведеними в матеріалі даними, зараз Україна в середньому виробляє та застосовує понад 300 далекобійних дронів на день. Водночас поставлено значно амбітнішу мету — збільшити цей показник до 1000 безпілотників щодоби.

Про таке завдання раніше заявляв президент України Володимир Зеленський. Таким чином, розвиток далекобійних засобів ураження розглядається як один із ключових напрямків посилення українського оборонно-промислового комплексу.

Зміна масштабу виробництва безпілотників потенційно дозволяє Україні одночасно впливати на більшу кількість цілей та підтримувати постійний тиск на російську інфраструктуру.

При цьому Паліса наголошує саме на стратегічному характері такого підходу. Йдеться не про одиничні атаки заради короткострокового результату, а про системний вплив на об’єкти, від яких залежить спроможність Росії вести війну.

У такій логіці важливими стають об’єкти енергетики, логістики, транспортні мережі та інша інфраструктура, пов’язана з функціонуванням російської військової машини та фінансуванням бойових дій.

Паліса також підкреслив, що Росія поки не готова відмовитися від своїх цілей. Тому, за його оцінкою, Україна має продовжувати нарощувати можливості, які дозволяють впливати на противника далеко за межами безпосередньої зони бойових дій.

Саме розвиток Deepstrike може стати одним із факторів, який змінить характер війни. Україна отримує можливість переносити частину тиску на стратегічну інфраструктуру противника та поступово створювати для нього додаткові економічні й логістичні проблеми.

Таким чином, заявлена Павлом Палісою «нова фаза» пов’язана передусім із переходом до більш системного застосування далекобійних засобів ураження. Їхньою метою можуть бути об’єкти, важливі для експорту російських енергоносіїв, роботи логістики, діяльності «тіньового флоту» та функціонування військової системи РФ.

Україна при цьому продовжує збільшувати виробництво далекобійних дронів. Якщо поставленої мети у 1000 таких безпілотників на день буде досягнуто, масштаб можливого впливу на російську інфраструктуру може суттєво зрости.

За оцінкою Паліси, саме накопичення наслідків від таких ударів здатне поступово змінити характер війни. Київ прагне не лише завдавати Росії безпосередніх втрат, а й послаблювати її здатність фінансувати та підтримувати тривалу агресію.