Путін пов’язав новий раунд переговорів з Україною із дискусією про безпеку Європи

Російський диктатор Володимир Путін висунув нову умову для переговорів. Москва вимагає обговорення безпекового устрою Європи.

Росія поставила обговорення так званої «архітектури безпеки» на європейському континенті однією з умов для відновлення переговорного процесу щодо України за посередництва Сполучених Штатів. Про це повідомило агентство Bloomberg із посиланням на джерела, обізнані з перебігом дипломатичних консультацій.

За інформацією співрозмовників агентства, питання безпекового устрою Європи тривалий час залишалося неприйнятним для більшості європейських держав. У низці країн вважають, що Москва не має права диктувати умови щодо того, яким чином європейські союзники повинні гарантувати власну безпеку та формувати систему оборони.

Водночас джерела Bloomberg стверджують, що окремі високопосадовці в Європейському Союзі неформально допускають можливість паралельного обговорення цієї теми разом із можливими мирними переговорами щодо припинення війни. Серед прихильників такого підходу співрозмовники видання називають голову Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн.

Однак сама ідея початку дискусії про європейську безпеку викликала помітний спротив у низці держав, особливо серед країн, що безпосередньо межують із Росією. Представники цих країн переконані, що будь-яке обговорення вимог Кремля може посилити його позиції та створити додаткові ризики для безпеки східного флангу НАТО.

У Москві вже багато років заявляють, що розширення Північноатлантичного альянсу на схід після розпаду СРСР нібито створює загрозу для російських інтересів. Саме цей аргумент російська влада неодноразово використовувала для пояснення своїх дій щодо України.

Один із європейських дипломатів на умовах анонімності зазначив, що згадки Кремля про зміну «архітектури безпеки» фактично означають прагнення обмежити подальше розширення НАТО. За його словами, такий підхід залишається неприйнятним для більшості європейських партнерів.

Разом із тим частина чиновників вважає, що демонстрація готовності до попереднього діалогу могла б допомогти утримати в переговорному процесі як Сполучені Штати, так і Росію. При цьому вони наголошують, що жодні остаточні рішення щодо європейської системи безпеки не можуть ухвалюватися до досягнення мирної угоди та без повної підтримки всіх держав-членів НАТО й Європейського Союзу.

На тлі цих дискусій раніше з’являлася інформація про додаткові вимоги Москви, зокрема щодо скорочення військової присутності Альянсу у Східній Європі та перегляду окремих рішень стосовно розширення НАТО. Позиція більшості європейських країн із цього приводу залишається незмінною: питання суверенного вибору держав щодо участі в оборонних союзах не може бути предметом зовнішнього диктату.