Росія відмовляється від звичної артилерійської тактики: тисячі FPV-дронів змінюють бої на фронті – Forbes
Українські дрони дедалі сильніше обмежують можливості російської артилерії та бронетехніки, змушуючи окупаційні війська перебудовувати тактику.
За оцінкою Forbes, Росія компенсує втрату ефективності традиційних засобів вогневого ураження масованим застосуванням FPV-дронів, а окремі російські підрозділи вже переформатовують у дроново-штурмові формування.
Російська армія поступово відходить від тактики, яка десятиліттями була основою радянської військової доктрини. Раніше перед просуванням піхоти та бронетехніки окупанти намагалися буквально знищити оборону противника масованим артилерійським вогнем. Тепер цей підхід дедалі частіше стикається з українськими «зонами ураження», сформованими завдяки широкому використанню безпілотників.
Як зазначає Forbes, такі зони розширилися в багатьох районах фронту та охоплюють територію на значній відстані від українських позицій. Дрони постійно патрулюють цей простір, виявляючи російську техніку та військових. У результаті бронемашини й артилерійські системи противника опиняються під загрозою ще до того, як можуть ефективно виконати свою традиційну роль.
Проблема для Росії полягає у тому, що її артилерія значною мірою розрахована на роботу з відстаней, які тепер дедалі частіше контролюються українськими безпілотниками. Це змушує окупантів або відсувати гармати подалі від передової, або ризикувати їхньою втратою.
Українські дрони відтісняють російську артилерію
На початку повномасштабної війни Росія могла спиратися на величезну артилерійську перевагу. Під час боїв на Донбасі у 2022 році окупанти, за наведеними Forbes оцінками, випускали близько 20 тисяч артилерійських снарядів на добу, а в окремі пікові дні цей показник перевищував 32 тисячі.
Така вогнева міць дозволяла російським військам спочатку виснажувати українську оборону, а після цього намагатися просувати вперед піхоту та техніку. Однак ефективність такої схеми значною мірою залежала від швидкості наступу. Якщо російським підрозділам не вдавалося швидко скористатися результатами артилерійського обстрілу, українські військові отримували час для перегрупування та відновлення оборони.
Тепер ситуація змінилася. Українські безпілотники створюють небезпечний для російської техніки простір, який, за даними Forbes, у багатьох місцях сягає 10–15 кілометрів від лінії фронту. Окремі удари можуть здійснюватися на відстані до 30 кілометрів.
Під загрозою опинилися навіть артилерійські системи, які раніше могли працювати на відповідних дистанціях. Зокрема, йдеться про Д-30 та 2С1, дальність стрільби яких становить приблизно 15–22 кілометри.
Показовим є те, що російське Міністерство оборони останніми місяцями стало помітно рідше демонструвати кадри роботи своєї артилерії. Це може свідчити про зменшення її ролі безпосередньо на передовій.
Росія замінює артилерію FPV-дронами
Замість традиційного вогневого валу російські війська дедалі активніше використовують FPV-дрони. Особливо масштабним це стало в районі Дружківки та Добропілля, де окупанти намагаються створити умови для подальшого просування.
За даними, наведеними у матеріалі Forbes, лише в районі Дружківки російські оператори можуть запускати понад 1500 FPV-дронів на добу. Ще близько 1200 безпілотників щодня спрямовуються в район Добропілля.
Ці цифри не включають дрони з управлінням через оптоволокно. Такі апарати становлять окрему проблему для української оборони, оскільки їх складніше придушувати традиційними засобами радіоелектронної боротьби.
Масоване застосування FPV дозволяє Росії частково відтворювати ефект, який раніше забезпечувала артилерія. Велика кількість дронів змушує українських військових ховатися, ускладнює переміщення та створює умови для роботи російських штурмових груп.
Водночас безпілотники мають кілька очевидних переваг порівняно з дорогою бронетехнікою та артилерією. Вони залишають менший фізичний слід, їхніх операторів можна підготувати швидше, а вартість втрати одного апарата значно нижча, ніж ціна гармати або бойової машини.
Зміна тактики помітна і в організаційній структурі російських військ. У північних районах Сумської та Харківської областей, за повідомленнями, Росія розформовує окремі танкові батальйони, переводячи військовослужбовців до дронових і штурмових підрозділів.
Фактично російська армія намагається пристосувати стару концепцію до нових умов війни. Якщо раніше артилерія та танки мали забезпечувати придушення оборони перед атакою піхоти, тепер дедалі більшу частину цієї роботи виконують безпілотники.
Що далі
Українські дрони, ймовірно, продовжать збільшувати дальність роботи, що створюватиме для російської артилерії ще більше проблем. У такій ситуації Москва може бути змушена відводити гармати ще далі від передової, водночас нарощуючи використання власних далекобійних безпілотників.
Паралельно Росія може продовжити перетворення частини бронетанкових та артилерійських підрозділів на штурмові формування з потужною підтримкою дронів.
Для України це означає необхідність розвивати засоби боротьби саме з FPV-безпілотниками. У матеріалі Forbes йдеться про поєднання фізичних бар'єрів, засобів радіоелектронної боротьби та ударів по позиціях операторів дронів. Одних лише традиційних засобів протиповітряної оборони для протидії такій кількості FPV недостатньо.
При цьому сама зміна російської тактики поки не означає автоматичного прориву української оборони. За даними Інституту вивчення війни, попри тисячі щоденних запусків дронів у районах Дружківки та Добропілля, підтвердженого російського просування там немає.
Таким чином, масове застосування FPV дозволяє Росії підтримувати постійний тиск на українські позиції, але не усуває головної проблеми окупаційних військ — складності з проведенням масштабного маневру та швидким просуванням наземних сил.
Російська армія фактично адаптується до нової реальності війни, в якій бронетехніка та артилерія більше не можуть безкарно діяти поблизу лінії фронту. На зміну частині їхніх традиційних функцій приходять тисячі безпілотників.
Це робить поле бою ще більш насиченим дронами та водночас дедалі небезпечнішим для будь-якої техніки, яка намагається наблизитися до українських позицій. У результаті війна зберігає виснажливий характер, а технологічне протистояння безпілотників стає одним із головних факторів, що визначають можливості сторін на тактичному рівні.
Українські дрони дедалі сильніше обмежують можливості російської артилерії та бронетехніки, змушуючи окупаційні війська перебудовувати тактику.
За оцінкою Forbes, Росія компенсує втрату ефективності традиційних засобів вогневого ураження масованим застосуванням FPV-дронів, а окремі російські підрозділи вже переформатовують у дроново-штурмові формування.
Російська армія поступово відходить від тактики, яка десятиліттями була основою радянської військової доктрини. Раніше перед просуванням піхоти та бронетехніки окупанти намагалися буквально знищити оборону противника масованим артилерійським вогнем. Тепер цей підхід дедалі частіше стикається з українськими «зонами ураження», сформованими завдяки широкому використанню безпілотників.
Як зазначає Forbes, такі зони розширилися в багатьох районах фронту та охоплюють територію на значній відстані від українських позицій. Дрони постійно патрулюють цей простір, виявляючи російську техніку та військових. У результаті бронемашини й артилерійські системи противника опиняються під загрозою ще до того, як можуть ефективно виконати свою традиційну роль.
Проблема для Росії полягає у тому, що її артилерія значною мірою розрахована на роботу з відстаней, які тепер дедалі частіше контролюються українськими безпілотниками. Це змушує окупантів або відсувати гармати подалі від передової, або ризикувати їхньою втратою.
Українські дрони відтісняють російську артилерію
На початку повномасштабної війни Росія могла спиратися на величезну артилерійську перевагу. Під час боїв на Донбасі у 2022 році окупанти, за наведеними Forbes оцінками, випускали близько 20 тисяч артилерійських снарядів на добу, а в окремі пікові дні цей показник перевищував 32 тисячі.
Така вогнева міць дозволяла російським військам спочатку виснажувати українську оборону, а після цього намагатися просувати вперед піхоту та техніку. Однак ефективність такої схеми значною мірою залежала від швидкості наступу. Якщо російським підрозділам не вдавалося швидко скористатися результатами артилерійського обстрілу, українські військові отримували час для перегрупування та відновлення оборони.
Тепер ситуація змінилася. Українські безпілотники створюють небезпечний для російської техніки простір, який, за даними Forbes, у багатьох місцях сягає 10–15 кілометрів від лінії фронту. Окремі удари можуть здійснюватися на відстані до 30 кілометрів.
Під загрозою опинилися навіть артилерійські системи, які раніше могли працювати на відповідних дистанціях. Зокрема, йдеться про Д-30 та 2С1, дальність стрільби яких становить приблизно 15–22 кілометри.
Показовим є те, що російське Міністерство оборони останніми місяцями стало помітно рідше демонструвати кадри роботи своєї артилерії. Це може свідчити про зменшення її ролі безпосередньо на передовій.
Росія замінює артилерію FPV-дронами
Замість традиційного вогневого валу російські війська дедалі активніше використовують FPV-дрони. Особливо масштабним це стало в районі Дружківки та Добропілля, де окупанти намагаються створити умови для подальшого просування.
За даними, наведеними у матеріалі Forbes, лише в районі Дружківки російські оператори можуть запускати понад 1500 FPV-дронів на добу. Ще близько 1200 безпілотників щодня спрямовуються в район Добропілля.
Ці цифри не включають дрони з управлінням через оптоволокно. Такі апарати становлять окрему проблему для української оборони, оскільки їх складніше придушувати традиційними засобами радіоелектронної боротьби.
Масоване застосування FPV дозволяє Росії частково відтворювати ефект, який раніше забезпечувала артилерія. Велика кількість дронів змушує українських військових ховатися, ускладнює переміщення та створює умови для роботи російських штурмових груп.
Водночас безпілотники мають кілька очевидних переваг порівняно з дорогою бронетехнікою та артилерією. Вони залишають менший фізичний слід, їхніх операторів можна підготувати швидше, а вартість втрати одного апарата значно нижча, ніж ціна гармати або бойової машини.
Зміна тактики помітна і в організаційній структурі російських військ. У північних районах Сумської та Харківської областей, за повідомленнями, Росія розформовує окремі танкові батальйони, переводячи військовослужбовців до дронових і штурмових підрозділів.
Фактично російська армія намагається пристосувати стару концепцію до нових умов війни. Якщо раніше артилерія та танки мали забезпечувати придушення оборони перед атакою піхоти, тепер дедалі більшу частину цієї роботи виконують безпілотники.
Що далі
Українські дрони, ймовірно, продовжать збільшувати дальність роботи, що створюватиме для російської артилерії ще більше проблем. У такій ситуації Москва може бути змушена відводити гармати ще далі від передової, водночас нарощуючи використання власних далекобійних безпілотників.
Паралельно Росія може продовжити перетворення частини бронетанкових та артилерійських підрозділів на штурмові формування з потужною підтримкою дронів.
Для України це означає необхідність розвивати засоби боротьби саме з FPV-безпілотниками. У матеріалі Forbes йдеться про поєднання фізичних бар'єрів, засобів радіоелектронної боротьби та ударів по позиціях операторів дронів. Одних лише традиційних засобів протиповітряної оборони для протидії такій кількості FPV недостатньо.
При цьому сама зміна російської тактики поки не означає автоматичного прориву української оборони. За даними Інституту вивчення війни, попри тисячі щоденних запусків дронів у районах Дружківки та Добропілля, підтвердженого російського просування там немає.
Таким чином, масове застосування FPV дозволяє Росії підтримувати постійний тиск на українські позиції, але не усуває головної проблеми окупаційних військ — складності з проведенням масштабного маневру та швидким просуванням наземних сил.
Російська армія фактично адаптується до нової реальності війни, в якій бронетехніка та артилерія більше не можуть безкарно діяти поблизу лінії фронту. На зміну частині їхніх традиційних функцій приходять тисячі безпілотників.
Це робить поле бою ще більш насиченим дронами та водночас дедалі небезпечнішим для будь-якої техніки, яка намагається наблизитися до українських позицій. У результаті війна зберігає виснажливий характер, а технологічне протистояння безпілотників стає одним із головних факторів, що визначають можливості сторін на тактичному рівні.
По теме
ПолитикаЖурналисты АСПИ уже неоднократно обращались к руководству Фонда государственного имущества Украины по поводу назначения Юрия Зенькина на должность генерального директора Запорожского титано-магниевого комбината (ЗТМК).
ПолитикаВАШИНГТОН – КИЕВ. Лидер иранской оппозиции в США, общественный и политический деятель Али Реза Резазаде поздравил народ Украины с одним из главных государственных праздников – Днем Конституции Украины.
ПолитикаЮридическое объединение AVER LEX и его старший партнёр Виталий Сердюк вновь стали объектом активного обсуждения в украинском информационном пространстве.
ПолитикаВ распоряжение редакции АСПИ попали материалы о деятельности ООО «Запорожский титано-магниевый комбинат» (ЗТМК) — стратегического предприятия Украины, являющегося единственным в Европе производителем титановой губки.
ПолитикаСтратегическое государственное предприятие Запорожский титано-магниевый комбинат (ЗТМК), расположенное примерно в 25 километрах от линии фронта, оказалось в центре громкого скандала после назначения нового руководителя.
ПолитикаВ современной войне побеждает не только тот, кто обладает силой, но и тот, кто сохраняет холодную концентрацию в условиях постоянного давления. Штурмовое подразделение ГУР МО Украины «Артан Х», действующее в составе спецподразделения «Артан», работает именно по такому принципу — сосредоточенность на задаче вопреки шуму войны.
ПолитикаПо материалам детективов Территориального управления Бюро экономической безопасности в Одесской области суд признал виновным директора строительной компании, который подделал документы о якобы поставке строительных материалов для проведения берегоукрепительных работ в селе Фонтанка.
ПолитикаГлава Национальной полиции Украины Иван Выгивский провел рабочую встречу с делегацией Главной комендатуры полиции Республики Польша во главе с Главным комендантом полиции генерал-лейтенантом Мареком Боронем. Встреча прошла во Львове и была посвящена углублению межведомственного сотрудничества в условиях полномасштабной войны.
ПолитикаAs a result of the night attack by Russian strike drones on Odessa and the region, serious damage was recorded to residential and civilian infrastructure. In two districts of the city, enemy drones hit multi-story residential buildings - apartments on the upper floors were destroyed, the blast wave damaged windows in a kindergarten and gymnasium.
ПолитикаВ результате ночной атаки российских ударных беспилотников по Одессе и области зафиксированы серьезные повреждения жилой и гражданской инфраструктуры. В двух районах города вражеские дроны попали в многоэтажные жилые дома — разрушены квартиры на верхних этажах, взрывной волной выбиты окна в детском саду и гимназии.
Новости «Политика»
ПолитикаЖурналисты АСПИ уже неоднократно обращались к руководству Фонда государственного имущества Украины по поводу назначения Юрия Зенькина на должность генерального директора Запорожского титано-магниевого комбината (ЗТМК).
ПолитикаВАШИНГТОН – КИЕВ. Лидер иранской оппозиции в США, общественный и политический деятель Али Реза Резазаде поздравил народ Украины с одним из главных государственных праздников – Днем Конституции Украины.
ПолитикаЮридическое объединение AVER LEX и его старший партнёр Виталий Сердюк вновь стали объектом активного обсуждения в украинском информационном пространстве.
ПолитикаВ распоряжение редакции АСПИ попали материалы о деятельности ООО «Запорожский титано-магниевый комбинат» (ЗТМК) — стратегического предприятия Украины, являющегося единственным в Европе производителем титановой губки.