Стубб: "Україна не повторить фінський сценарій із втратою територій після війни"

Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що досвід його країни після війни з Радянським Союзом не можна механічно переносити на сучасну Україну. 

За його словами, Фінляндія свого часу погодилася на зміну кордонів заради збереження незалежності, однак це не означає, що Україна має зробити такий самий вибір. Стубб також переконаний, що Україна зрештою вступить до Європейського Союзу та НАТО, а Росія рано чи пізно буде змушена визнати, що не здатна досягти своїх стратегічних цілей.

В інтерв'ю «Європейській правді» Стубб розповів про перспективи завершення війни, можливі переговори з Росією, роль США та Європи, майбутнє України в ЄС і НАТО, а також про уроки фінської історії. Президент Фінляндії наголосив, що регулярно відвідує Київ і вважає особистий контакт з українським керівництвом важливим для розуміння ситуації.

За словами Стубба, нинішній стан України значно кращий, ніж був кілька років тому. Він окремо відзначив дії Сил оборони України протягом останніх восьми-дев'яти місяців та українські далекобійні удари по російській території.

Фінський президент звернув увагу на удари по російських нафтопереробних підприємствах, логістичних центрах та виробництву ударних безпілотників. На його думку, це свідчить про те, що Україна стала діяти значно успішніше, ніж раніше. Водночас Стубб закликав не втрачати пильності перед зимою.

Він наголосив, що навіть значні успіхи української армії не скасовують необхідності готуватися до складного опалювального сезону. Фінляндія, за словами президента, працює над забезпеченням України енергоносіями та дизельними генераторами, зокрема виробництва фінської компанії Wärtsilä.

Оцінюючи можливість завершення війни, Стубб не став називати конкретних дат. Натомість він пояснив, що наближати завершення бойових дій потрібно одночасною роботою за трьома напрямами.

Першим напрямом він назвав продовження військової та фінансової підтримки України. Особливе значення, на його думку, має посилення протиповітряної оборони, зокрема забезпечення України системами Patriot.

Другим напрямом Стубб назвав санкційний тиск на Росію. Йдеться передусім про компанії, які забезпечують російську військову промисловість компонентами для виробництва дронів, ракет та іншого озброєння.

Третім напрямом є дипломатія. Президент Фінляндії вважає, що поряд із публічними заявами мають тривати непублічні контакти та переговори.

При цьому Стубб не бачить ознак того, що Володимир Путін уже готовий перейти до конструктивного переговорного процесу. Він заявив, що російський президент продовжує діяти відповідно до традиційної російської тактики.

Водночас фінський лідер вважає, що зрештою Росія усвідомить неможливість досягнення своїх стратегічних цілей. Саме тоді, на його думку, з'явиться реальна можливість для переговорів.

Стубб розповів, що Фінляндія працює як із представниками США, так і з Україною та іншими європейськими державами, щоб наблизити момент переговорів. Однак він наголосив, що визначити конкретний термін початку такого процесу неможливо.

Говорячи про власну роль у потенційних переговорах, президент Фінляндії зазначив, що усвідомлює можливості та обмеження своєї країни. Він вважає, що його місце зараз — за лаштунками.

Стубб пояснив, що його робота полягає, зокрема, у передаванні інформації між Україною та Сполученими Штатами. Якщо виникне необхідність передати певну інформацію російській стороні, він також готовий це зробити.

При цьому фінський президент визнав провідну роль США у переговорному процесі. За його словами, американці «грають першу скрипку», однак це не означає, що майбутнє Європи можна визначати без участі європейських країн.

Стубб також заявив, що в разі реального формування переговорного процесу, найімовірніше, працюватиме не один представник, а ціла команда. Сам він наразі задоволений непублічною дипломатичною роботою і не прагне виходити на перший план.

Окремий блок розмови стосувався фінського досвіду війни з Росією. Стубб нагадав, що у 1939 році Радянський Союз напав на Фінляндію. Після цього країна пережила Зимову війну, а згодом і так звану Війну-продовження.

Фінляндія зберегла незалежність, але після завершення війни була змушена погодитися на територіальні втрати та певні обмеження суверенітету. Саме тому Стубб називає результат фінської боротьби «оборонною перемогою»: країна збереглася як незалежна держава.

Водночас він категорично застеріг від прямого порівняння цього сценарію з Україною.

Стубб підкреслив, що не закликає Україну погоджуватися на втрату територій. За його словами, існує багато різних способів завершення війни, і український сценарій не обов'язково повторюватиме фінський.

Фінський президент звернув увагу на нинішню ситуацію на фронті. За його оцінкою, цього року Росія захопила близько 900 квадратних кілометрів української території, тоді як Україна відвоювала або звільнила близько 800 квадратних кілометрів. Він назвав це війною на виснаження та зазначив, що співвідношення втрат, за його оцінкою, залишається значно гіршим для Росії.

Стубб також заявив, що російські втрати самі по собі не обов'язково здатні змусити Путіна припинити війну. За його словами, ні економічні проблеми Росії, ні величезна кількість загиблих і поранених російських військових досі не змінили поведінку Кремля.

Натомість ситуація може змінитися, якщо наслідки війни почнуть створювати безпосередню загрозу для російського режиму. Стубб припустив, що одним із таких факторів може стати невдоволення російського населення.

Він звернув увагу на дані опитувань, згідно з якими близько 65% росіян нібито хочуть завершення війни. Серед причин таких настроїв Стубб назвав українські удари по російській нафтопереробній галузі, дефіцит бензину та дизельного палива, а також зростання цін на пальне.

На його думку, саме тоді військові втрати можуть набути для Кремля іншого значення — якщо вони почнуть створювати політичну загрозу. Стубб також висловив припущення, що Росія може провести нову масову мобілізацію, яка безпосередньо торкнеться населення великих міст.

Водночас Стубб позитивно оцінює нинішні позиції України. Він заявив, що політично, військово та фінансово Україна перебуває у значно кращому становищі, ніж рік тому, а тим більше порівняно з двома-трьома роками тому.

Фінський президент назвав головною ставкою України збереження незалежності, суверенітету та національної ідентичності. Він також використав фінське поняття «сісу», яким позначають стійкість, витривалість і здатність продовжувати боротьбу попри надзвичайно складні обставини. На його думку, саме ця риса характерна для сучасного українського суспільства.

Окремо Стубб висловив переконання, що Україна зрештою стане членом Європейського Союзу. Він назвав європейську інтеграцію одним із найкращих можливих результатів нинішньої війни.

Фінський президент закликав Україну набратися терпіння під час переговорів про вступ до ЄС. Він визнав, що процес може бути складним і повільним, а Києву доведеться пройти через непрості переговори щодо різних сфер.

При цьому Стубб заявив, що зараз для України відкрилося «вікно можливостей». За його словами, саме війна значною мірою створила умови, за яких питання членства України в ЄС і НАТО стало настільки актуальним.

Фінський лідер також наголосив, що вступ до ЄС не стане автоматичним вирішенням усіх проблем України. Він назвав Європейський Союз непростим клубом, у якому після вступу країну чекатиме ще багато роботи.

Щодо НАТО позиція Стубба виявилася не менш однозначною. Він заявив, що Україні потрібне членство в Альянсі, а сучасні європейські оборонні спроможності фактично підказують необхідність залучення України до НАТО.

Президент Фінляндії переконаний, що більшість держав Альянсу розуміє цю потребу. Він заявив, що Україна зрештою стане членом НАТО.

При цьому Стубб наголосив на принциповій позиції Європи щодо можливих мирних домовленостей: європейську безпеку не можна визначати без участі самої Європи. Так само, за його словами, питання членства України в ЄС чи НАТО можуть вирішувати лише Україна та відповідні члени цих організацій.

Таким чином, Александр Стубб фактично відкинув сценарій, за якого фінський досвід територіальних поступок після війни автоматично стане моделлю для України. Він визнає, що Фінляндія свого часу зберегла державність ціною територіальних втрат, однак підкреслює: Україна має право на власний шлях завершення війни, а її майбутнє не повинно визначатися за російськими умовами.

На думку фінського президента, результатом війни має стати не лише припинення бойових дій, а й збереження української незалежності та суверенітету. Паралельно Стубб бачить майбутнє України всередині європейської та євроатлантичної системи — з перспективою членства і в ЄС, і в НАТО.