Україна втричі наростила далекі удари по Росії: AP розкрило, скільки дронів ЗСУ проходять крізь російську ППО

Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників. 

Водночас Київ поступово збільшує кількість ударів, розширює перелік цілей та намагається завдати Росії економічних і військово-промислових втрат. За даними Associated Press, на які посилається УНІАН, у липні Україна здійснила приблизно утричі більше далекобійних ударів, ніж у січні. Йдеться про атаки на відстанях понад 200 кілометрів, тоді як загальна кількість українських ударів по російській території є значно більшою. Дані про динаміку атак наводить організація ACLED.

Збільшення інтенсивності ударів відбувається на тлі спроб України перенести частину бойових дій безпосередньо на територію противника. Київ прагне не лише уражати конкретні військові об'єкти, а й демонструвати російському суспільству, що війна не обмежується територією України та поступово створює для Росії відчутні наслідки.

Старший науковий співробітник британського аналітичного центру RUSI Джек Вотлінг зазначив, що українська кампанія має, зокрема, на меті підірвати уявлення про можливість для Росії вести війну без істотних внутрішніх наслідків. За його оцінкою, така стратегія може спрацювати після досягнення певного рівня інтенсивності атак, однак залишається відкритим питання, чи зможе Україна досягти необхідного порогу. На результат, за словами аналітика, впливатиме не лише сама українська кампанія, а й фінансова підтримка Європи.

При цьому головною проблемою залишається російська ППО. За оцінкою, наведеною AP, лише близько 5–9% випущених Україною ракет долають російську оборону. Це означає, що для досягнення бажаного результату Києву доводиться використовувати значну кількість безпілотників, створюючи перевантаження для систем протиповітряної оборони противника.

Такий підхід є ресурсомістким. Велика кількість засобів ураження необхідна для того, щоб частина з них змогла пройти через багаторівневу систему захисту та досягти визначеної цілі. Водночас Україна продовжує збільшувати власне виробництво озброєння, намагаючись компенсувати обмежені можливості щодо отримання окремих типів ракет.

Одним із головних напрямів українських ударів стала російська нафтова інфраструктура. За даними AP, Київ намагається завдавати шкоди об'єктам, пов'язаним із виробництвом і переробкою пального, щоб скоротити доходи Росії від енергетичного експорту та створити додаткові проблеми із забезпеченням внутрішнього ринку бензином і дизельним паливом.

Другим важливим напрямом залишаються підприємства оборонно-промислового комплексу Росії. Їхнє ураження має потенційно довгостроковий ефект, оскільки Україна намагається впливати не лише на поточні військові можливості РФ, а й на здатність російської промисловості виробляти нове озброєння.

У матеріалі AP також згадуються російські об'єкти компанії Wildberries. У липні та серпні українські сили завдали ударів по складах цієї компанії. Київ заявляв, що вона допомагає постачати продукцію російським військовим, тоді як Москва це заперечує. Таким чином, ці атаки стали частиною ширшої кампанії, яка спрямована не лише на традиційні військові цілі.

Ще одним напрямом є російська система протиповітряної оборони. Українські сили атакують комплекси ППО та радари, намагаючись послабити можливості Росії захищати важливі об'єкти. Особливе значення це має для територій, з яких російська ППО може протидіяти українським ударам, зокрема в окупованому Криму.

Логіка такої кампанії полягає у створенні умов для подальших ударів. Якщо окремі елементи російської системи ППО та радіолокаційної розвідки будуть виведені з ладу, наступні хвилі українських безпілотників і ракет потенційно отримають більше шансів досягнути своїх цілей.

Водночас AP звертає увагу на те, що далеко не всі українські удари дають очікуваний результат. Супутникові знімки, проаналізовані агентством, не продемонстрували серйозних пошкоджень на низці російських об'єктів супутникової, розвідувальної та радіотехнічної розвідки, про ураження яких Україна заявляла у травні та червні. Це свідчить про те, що частина заявлених атак могла завдати мінімальної або взагалі нульової шкоди.

Проблемою для України залишається і виробництво ракет. Українська оборонна промисловість за останній час подвоїла обсяги виробництва озброєння, однак цього все ще недостатньо для повного покриття потреб. Саме тому значна частина далекобійної кампанії спирається на безпілотники, які можна виробляти у більших кількостях.

Окрему увагу AP приділяє українській ракеті «Фламінго». Україна продовжує працювати над проблемами навігації цього озброєння, проте, за оцінкою агентства, воно поки поступається деяким західним аналогам за точністю та малопомітністю. Через це для подолання російської ППО може знадобитися запуск значної кількості безпілотників, які створюють своєрідну завісу для основного ударного озброєння.

Попри невисокий відсоток прориву, збільшення кількості атак поступово змінює характер війни. Росія змушена витрачати ресурси на протидію безпілотникам, посилювати захист важливих підприємств, нафтових об'єктів та логістичних вузлів, а також розосереджувати частину ресурсів ППО.

Це створює для Кремля додаткові витрати навіть у тих випадках, коли конкретний український дрон не досягає цілі. Для перехоплення повітряної атаки необхідні радари, засоби радіоелектронної боротьби, зенітні комплекси та інші ресурси. Таким чином, ефект від далекобійної кампанії може вимірюватися не лише прямими руйнуваннями, а й витратами Росії на захист власної території.

Одночасно посилення українських ударів супроводжується активізацією російських атак по Україні. У матеріалі зазначається, що Київ стикається із серйозними проблемами під час відбиття російських ударів через дефіцит американських ракет-перехоплювачів Patriot. Таким чином, обидві сторони намагаються знайти слабкі місця у системах противника, але Україна при цьому залишається більш залежною від західних засобів протиповітряної оборони.

Ціна російських ударів для України залишається значно вищою. За даними ООН, у перші шість місяців року в Україні загинули 1396 цивільних. Російська влада за той самий період повідомляла про 250 загиблих цивільних у Росії. Ці цифри ілюструють різницю у масштабах впливу війни на цивільне населення двох країн.

Останні атаки демонструють, що українська кампанія продовжує розвиватися. У ніч на 11 серпня безпілотники атакували логістичний комплекс Wildberries у Воронежі, який, за даними джерела, згорів. Також Генеральний штаб ЗСУ підтвердив ураження нафтопереробного заводу «Орскнефтеоргсинтез» в Орську, одному з найбільших НПЗ Оренбурзької області.

Для України збільшення кількості далекобійних атак є частиною стратегії, спрямованої на перенесення частини економічного та військового тиску на територію Росії. Київ прагне зробити для російської держави продовження війни дорожчим, одночасно впливаючи на паливний сектор, оборонне виробництво, логістику та систему ППО.

Однак сама кількість запусків ще не гарантує стратегічного результату. Як показує оцінка AP, російська ППО залишається здатною перехоплювати переважну більшість українських засобів ураження. Тому ключовим питанням найближчого часу буде те, чи зможе Україна не лише збільшувати кількість ударів, а й підвищувати їхню точність, ефективність та здатність долати російську оборону.

Таким чином, кампанія далекобійних ударів поступово стає одним із важливих інструментів України у війні на виснаження. Київ нарощує темп атак, розширює перелік цілей і намагається одночасно послаблювати російську економіку, оборонну промисловість та систему ППО. Наскільки ця стратегія змусить Росію відчути реальну ціну продовження війни, залежатиме від темпів українського виробництва, якості озброєння, здатності долати російську ППО та стабільності міжнародної підтримки.