Зеленський отримав новий козир проти РФ: "Фламінго" вдарили по ключовому виробництву ракет "Союз-2" – Defence Express

Українські крилаті ракети FP-5 «Фламінго» завдали серйозного удару по ракетно-космічному центру «Прогрес» у Самарі, де виробляли ракети-носії «Союз-2». 

Супутникові знімки підтвердили знищення корпусу, у якому відбувалося фінальне складання ракет. Наслідки атаки можуть виявитися значно масштабнішими, ніж пошкодження одного підприємства, адже саме «Союз-2» залишається головним російським засобом виведення військових і супутників подвійного призначення на орбіту.

Україна завдала удару по одному з найважливіших підприємств російської ракетно-космічної галузі. Йдеться про ракетно-космічний центр «Прогрес» у Самарі, який є ключовим виробником ракетоносіїв «Союз-2». За даними, наведеними УНІАН із посиланням на Defence Express, супутникові знімки дозволили підтвердити знищення корпусу підприємства, де здійснювалося кінцеве складання ракет.

Удар стався 15 серпня. Зафіксовані на території підприємства масштабна пожежа та пошкодження виробничої інфраструктури свідчать про серйозний характер ураження. Подальший аналіз даних підтвердив, що під удар потрапив не просто допоміжний об'єкт, а безпосередньо виробнича інфраструктура, пов'язана з ракетами «Союз».

Для Росії це особливо чутлива втрата через роль «Союза-2» у її космічній програмі. За наведеними аналітиками даними, з 2022 року РФ здійснила 84 космічні запуски. Із них 71 припав саме на ракети сімейства «Союз-2». Для порівняння, ще дев'ять запусків виконувалися ракетами сімейства «Ангара», а чотири — «Протонами».

Ще важливіше те, що значна частина цих запусків мала безпосередній стосунок до російського військового сектору. За оцінкою Defence Express, 45 із 84 запусків здійснювалися в інтересах Міністерства оборони РФ та інших силових структур. На орбіту виводили супутники військового або подвійного призначення, які забезпечують російській армії низку важливих можливостей.

Таким чином, пошкодження «Прогресу» потенційно б'є не лише по цивільній космічній програмі Росії. Уражене підприємство є частиною інфраструктури, яка допомагає Москві підтримувати військове супутникове угруповання.

Саме ракети «Союз-2» використовувалися для запуску супутників зв'язку «Меридіан» та «Гонець», розвідувальних апаратів дистанційного зондування Землі «Обзор-Р», «Кондор» і «Барс», радіотехнічних розвідувальних супутників «Лотос», а також навігаційних апаратів системи ГЛОНАСС. Усі ці технології мають значення для російських військових можливостей.

Окреме значення має російська система «Рассвет», яку Москва розвиває як власний аналог Starlink. Саме ракети «Союз-2» використовувалися для виведення її супутників на орбіту. Отже, удар по виробничій базі ракети-носія створює для Росії додаткові проблеми з розгортанням цієї системи.

Ще один важливий напрям — супутники стратегічного призначення. На «Союзах-2» запускалися апарати «Тундра», які входять до російської системи попередження про ракетний напад. Крім того, ці ракети використовувалися для запуску так званих супутників-інспекторів «Нивелир», призначених для роботи з іншими космічними апаратами, зокрема їхнього знищення.

Отже, наслідки удару можуть стосуватися одразу кількох напрямів російської військово-космічної програми. Йдеться про зв'язок, навігацію, розвідку, попередження про ракетний напад та розвиток протисупутникових можливостей.

Удар по «Прогресу» має значення і для російської програми пілотованих космічних польотів. «Союз-2» є єдиною російською ракетою-носієм, здатною забезпечувати запуск кораблів із людьми на орбіту. Від 2022 року Росія здійснила дев'ять таких запусків до Міжнародної космічної станції.

Проте в цій сфері Москва вже не має тієї монополії, якою володіла ще на початку 2010-х років. У 2020 році США за допомогою Crew Dragon від SpaceX повернули можливість самостійно доставляти людей на орбіту. За наведеними у матеріалі даними, у 2025 році кораблі Crew Dragon доставили до МКС 16 людей, тоді як російські «Союзи» — шістьох.

Подібна ситуація склалася і з доставкою вантажів. У 2025 році російські кораблі «Прогресс» доправили на МКС близько 7,8 тонни вантажів. Водночас американські та японські вантажні кораблі Cygnus, HTV-X1 і Dragon разом доставили приблизно 20 тонн.

Попри це, втрата виробничих можливостей «Прогресу» залишається серйозною проблемою для РФ. Аналітики вважають, що після українського удару в Росії, найімовірніше, залишилися передусім ті ракети «Союз-2», які вже були доставлені на космодроми. Альтернативою для російської програми залишаються ракети «Ангара», виробництво яких здійснюється в Омську на підприємстві «Польот».

Це означає, що Москва може спробувати компенсувати втрату потужностей «Прогресу» за рахунок наявних запасів та інших ракет-носіїв. Проте швидко замінити виробничий цикл, у якому здійснювалося складання «Союзів», буде значно складніше.

Особливість атаки полягає саме в тому, що українські ракети вразили не готовий військовий об'єкт, а виробничу ланку російської космічної програми. Такий підхід потенційно створює довготривалий ефект: знищення виробничого корпусу може позначатися на майбутніх запусках значно довше, ніж пошкодження окремого вже готового носія.

Крім того, удар не обмежився лише виробництвом «Союзів». Під час додаткового аналізу було підтверджено ураження цеху, де збирали двигуни для ракет-носіїв цього типу, а також цеху обслуговування авіаційної техніки підприємства «Авіакор — авіаційний завод».

Таким чином, масштаб пошкоджень охоплює одразу кілька технологічних напрямів. Це підвищує потенційні наслідки для російської промисловості, оскільки йдеться не про один ізольований об'єкт, а про виробничу інфраструктуру, пов'язану з ракетно-космічною та авіаційною галузями.

Для України особливе значення має військова складова російської космічної програми. Супутники, які виводяться на орбіту за допомогою «Союзів», використовуються російською армією для розвідки, зв'язку та навігації. Тому зменшення здатності РФ регулярно запускати такі апарати потенційно впливає і на її військові можливості.

Атака також демонструє, наскільки далекосяжними стають українські ударні спроможності. Ракети FP-5 «Фламінго» змогли уразити об'єкт у Самарі, далеко від українського кордону. Сам факт можливості завдавати ударів по настільки віддалених промислових центрах змушує Росію враховувати новий рівень загроз для своєї стратегічної інфраструктури.

У підсумку удар по РКЦ «Прогрес» може стати одним із найбільш відчутних епізодів української кампанії проти російської космічної інфраструктури. Підприємство було важливим елементом виробництва «Союзів-2», а ці ракети забезпечували переважну частину російських космічних запусків після початку повномасштабної війни.

Для Кремля це означає потенційні проблеми одразу у кількох сферах — від військових супутників і навігації до системи «Рассвет» та пілотованих польотів. Наскільки довго Росія зможе компенсувати втрату потужностей «Прогресу», залежатиме від запасів готових ракет, можливостей інших виробництв і швидкості відновлення пошкодженої інфраструктури.

Фактично український удар по «Прогресу» вдарив по одному з ключових вузлів, від якого залежить здатність Росії продовжувати розвивати та підтримувати власну військово-космічну систему. І хоча Москва має альтернативу у вигляді «Ангари», швидкої заміни масштабного виробництва «Союзів-2» це не гарантує.