Зеленський пояснив, чи захищатиме Україна Естонію в разі нападу Росії

Президент України Володимир Зеленський заявив, що в разі потенційного нападу Росії на Естонію захищати країну передусім має НАТО. 

Український лідер наголосив, що Естонія є членом Альянсу, тоді як Україна до НАТО не входить, тому відповідальність за безпеку союзника мають одночасно нести всі держави-члени. Про це Зеленський сказав під час пресконференції в Києві разом із президентом Естонії Аларом Карісом.

Питання прозвучало на тлі побоювань країн східного флангу НАТО щодо можливих російських провокацій і атак. Зеленського запитали, чи готова Україна відправити своїх військових на допомогу Естонії, якщо Росія здійснить напад на цю балтійську державу.

У відповідь президент звернув увагу на принципову різницю у статусі України та Естонії. Україна наразі не є членом НАТО, тоді як Естонія входить до Альянсу, а отже, на неї поширюються союзницькі зобов'язання країн-членів.

Зеленський підкреслив, що в разі виникнення загрози для Естонії діяти повинні всі союзники НАТО. За його словами, якщо міжнародна спільнота справді вірить у силу Альянсу, то у випадку небезпеки для держави-члена її мають одночасно захищати понад 30 країн.

Президент фактично пов'язав можливість військової допомоги Україні з питанням колективної відповідальності всередині НАТО. На його думку, саме союзники Естонії мають забезпечити її захист у випадку потенційної російської агресії.

Водночас питання безпеки балтійських держав останнім часом дедалі частіше порушується на тлі попереджень про можливі російські провокації. Польща, Литва, Латвія та Естонія співпрацюють у питаннях захисту критичної інфраструктури та готуються до можливих атак, які можуть здійснюватися під чужим прапором.

Раніше розвідки союзних держав неодноразово попереджали про ризики, пов'язані з потенційними російськими провокаціями на території країн східного флангу НАТО. Ці побоювання стосуються не лише безпосередньо військових об'єктів, а й важливої енергетичної та іншої критичної інфраструктури.

Окремі заходи для посилення захисту стратегічних об'єктів уже здійснюють балтійські держави. Зокрема, минулого місяця Литва направила військових для посилення охорони важливих об'єктів. Йдеться, зокрема, про термінал імпорту скрапленого природного газу, термінал нафтопродуктів, ключову лінію електропередачі з Польщею та гідроакумулювальну електростанцію «Круоніс».

Таким чином, заява Зеленського пролунала у момент, коли країни східного флангу НАТО посилюють увагу до власної безпеки через можливі дії Росії. Український президент чітко вказав, що в разі загрози для Естонії основний механізм її захисту має працювати через НАТО, членом якого вона є.

Публічні попередження лідерів держав східного флангу Альянсу також свідчать про серйозність оцінок можливих ризиків. Вони посилаються на розвідувальні дані, згідно з якими Росія може готувати провокації на території країн регіону.

На цьому тлі позиція Зеленського зводиться до того, що потенційна атака на Естонію має розглядатися насамперед як виклик для всього НАТО. Президент наголосив на необхідності, щоб союзники виконували свої зобов'язання перед країною-членом Альянсу, якщо для неї виникне реальна загроза з боку Росії.