Зеленський схвалив підготовку нової "Павутини": Київ планував паралізувати московські аеропорти дронами зі ШІ – The Atlantic

Україна на початку 2026 року розглядала масштабну операцію зі створення тривалих перебоїв у роботі московських аеропортів. За даними The Atlantic, задум під кодовою назвою M&Ms передбачав застосування великої кількості автономних дронів зі штучним інтелектом.
 
Володимир Зеленський, як стверджують джерела видання, спочатку висловлював серйозні побоювання через ризик ураження цивільних літаків, однак дозволив продовжити підготовку плану. Згодом проєкт зупинили.
 
Українське керівництво на початку цього року розглядало можливість проведення нової масштабної операції із застосуванням безпілотників, метою якої мало стати фактичне блокування повітряного сполучення Москви. Про це повідомляє The Atlantic, посилаючись на співрозмовників, обізнаних із підготовкою задуму.
 
За даними видання, операція отримала кодову назву M&Ms. Її задум полягав у тому, щоб одночасно атакувати московські аеропорти та авіаційні об'єкти поблизу російської столиці. Розрахунок був зроблений не просто на пошкодження окремих об'єктів, а на створення таких умов, за яких цивільні авіакомпанії змушені були б припинити польоти до Москви.
 
Ідея передбачала використання дронів, оснащених системами штучного інтелекту. Йшлося про автономні апарати, здатні самостійно орієнтуватися після запуску та визначати цілі за допомогою заздалегідь підготовлених даних.
 
The Atlantic зазначає, що така технологія передбачала зіставлення апаратом зображення місцевості з попередньо завантаженими картами та фотографіями об'єктів. Саме автономність системи мала стати однією з ключових особливостей задуму.
 
Масштаб операції також планувався значним. Один зі співрозмовників видання оцінив, що для подолання російської протиповітряної оборони могло знадобитися до тисячі безпілотників протягом однієї ночі.
 
Саме велика кількість відносно невеликих дронів, за версією The Atlantic, і пояснювала назву M&Ms — за аналогією з популярними цукерками-драже. Автор матеріалу водночас наголошує, що задум був масштабним, але його масштаби не виглядали безпрецедентними на тлі нинішньої війни.
 
Ключовою метою операції мала стати не стільки фізична руйнація аеропортової інфраструктури, скільки тривале порушення роботи цивільної авіації в московському регіоні. Український задум, за інформацією видання, передбачав створення ситуації, коли повітряний простір Москви фактично перестав би бути придатним для нормального виконання цивільних рейсів.
 
Такий сценарій мав створити додатковий тиск не лише на російську транспортну систему. Автори плану розраховували, що наслідки відчує російська еліта, зокрема високопосадовці, олігархи та інші заможні громадяни, які активно користуються авіасполученням.
 
За задумом, проблеми з московськими аеропортами могли стати для цієї категорії російського суспільства відчутним сигналом про те, що війна дедалі сильніше впливає на повсякденне життя навіть найбільш захищених груп населення. Очікувалося, що це могло посилити внутрішній тиск на Кремль і створити додаткову мотивацію для переговорів.
 
Однак під час обговорення плану виникло принципове питання — ризик для цивільної авіації. Коли українські представники представили задум Володимиру Зеленському взимку, президент, за інформацією джерел The Atlantic, висловив серйозні побоювання.
 
Головним ризиком називали можливість того, що під час масштабної атаки може бути уражений цивільний літак. Це могло б призвести до загибелі пасажирів або членів екіпажу. Саме тому операція мала не лише військовий, а й серйозний моральний та політичний вимір.
 
Попри ці побоювання, Зеленський, як стверджують співрозмовники видання, дозволив продовжити підготовку задуму. Причиною стало прагнення створити додатковий тиск на Росію та змусити її відчути наслідки війни.
 
Водночас використання автономних систем зі штучним інтелектом створювало окремі юридичні питання. The Atlantic звертає увагу на дискусію щодо застосування систем, які можуть самостійно визначати та уражати цілі.
 
Особливе занепокоєння викликала можливість помилкового розпізнавання. Якщо автономний апарат неправильно визначить об'єкт, наслідки можуть бути непередбачуваними, особливо в районі, де одночасно функціонує цивільна авіація.
 
Таким чином, проєкт M&Ms від початку був пов'язаний із суперечністю між військовою ефективністю та ризиком для цивільного населення. Чим масштабнішою мала бути атака, тим складніше було гарантувати, що вона не створить небезпеки для пасажирських літаків.
 
Зрештою реалізацію задуму призупинили. За інформацією двох джерел The Atlantic, підготовка операції була зупинена в липні після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони України.
 
Співрозмовники видання називають Федорова одним із головних архітекторів цього проєкту. Він відповідав за розвиток української військово-дронової програми, формування команди програмістів для роботи над системами штучного інтелекту та пошук європейського фінансування для відповідних розробок.
 
Після призначення нового міністра оборони Євгенія Хмари подальша доля операції залишається невизначеною. Один зі співрозмовників The Atlantic припустив, що проєкт теоретично може бути відновлений.
 
Однак для цього, за його оцінкою, знадобиться нова команда та близько трьох місяців роботи. Тобто наразі немає підтвердження, що задум остаточно скасований, але й говорити про його безпосередню реалізацію підстав немає.
 
Інформація про M&Ms стала відомою після того, як Україна вже продемонструвала здатність проводити масштабні операції безпілотниками на території Росії. Саме тому потенційна друга операція проти московської авіаційної інфраструктури розглядається як спроба перейти від ударів по окремих військових та промислових об'єктах до створення системних проблем для транспортної інфраструктури російської столиці.
 
При цьому головний задум полягав у тому, щоб вплинути не тільки на технічну роботу аеропортів. Автори плану розраховували на політичний ефект. Якщо б цивільне авіасполучення Москви надовго опинилося під загрозою, наслідки могли б відчути російські чиновники та представники еліти, для яких авіаперельоти є важливою частиною повсякденного життя.
 
Саме через це операцію планували як інструмент тиску на російське керівництво. Передбачалося, що економічні та соціальні проблеми, які вже створює війна, доповняться транспортними обмеженнями, а невдоволення серед впливових російських груп може посилитися.
 
Водночас матеріал The Atlantic не свідчить про те, що операція була здійснена. Навпаки, за наявною інформацією, її підготовку призупинили, а майбутнє проєкту після кадрових змін у Міністерстві оборони залишається невизначеним.
 
Отже, Україна на початку 2026 року розглядала значно масштабніший сценарій використання дронів проти Росії, ніж просто атаки на окремі об'єкти. План M&Ms передбачав застосування автономних безпілотників зі штучним інтелектом для створення тривалих перебоїв у роботі московських аеропортів і цивільної авіації.
 
Володимир Зеленський, за даними The Atlantic, спочатку був занепокоєний можливими наслідками для цивільних пасажирів, однак дозволив продовжити підготовку операції. Згодом проєкт зупинили після кадрових змін у Міноборони. Чи буде його відновлено, наразі невідомо.