Зеленський запропонував нову схему миру: Україна та РФ можуть відійти від фронту, а між ними створять буферну зону – The Times

Володимир Зеленський представив нову пропозицію щодо припинення війни, яку українська сторона спільно напрацьовувала з американськими та європейськими представниками. 

За даними The Times, план передбачає припинення вогню, синхронне відведення українських і російських військ від лінії фронту та створення на звільненій від військ території буферної зони під управлінням третьої сторони.

Президент України Володимир Зеленський представив партнерам новий формат, який може стати основою для подальших переговорів про припинення російсько-української війни. Про запропонований план повідомило британське видання The Times, на яке посилається Focus.

Ініціатива передбачає не просто оголошення режиму припинення вогню, а комплекс домовленостей, які мають визначити подальший порядок дій сторін. Одним із центральних елементів пропозиції є синхронне відведення українських і російських військ від нинішньої лінії фронту.

Таким чином, запропонований Києвом підхід передбачає створення простору між позиціями двох армій. Територія, з якої війська будуть відведені, може перетворитися на буферну зону, а контроль над нею планують передати третій стороні. Водночас конкретний механізм такого управління наразі не визначений.

Першою складовою запропонованого формату є припинення вогню. Йдеться про припинення бойових дій як основу для подальших кроків. Однак сам режим тиші, за задумом авторів пропозиції, має бути пов'язаний із практичними заходами щодо розведення сил.

Другий важливий елемент — створення вільної економічної зони. Для цього українські та російські війська мають синхронно відійти на визначену відстань від лінії фронту. Саме ця територія може отримати спеціальний статус і стати буферною зоною.

При цьому залишається відкритим питання, хто саме контролюватиме таку територію та якими будуть повноваження третьої сторони. На цей момент остаточних параметрів запропонованого механізму немає.

Третя частина пропозиції стосується подальших дій Європейського Союзу та НАТО, а також кроків, на які готова піти Україна в межах потенційних домовленостей. Саме цей блок має визначити ширший міжнародний контекст можливого мирного врегулювання.

Важливо, що Зеленський наголосив на міжнародному характері підготовленої пропозиції. За його словами, це не виключно український план. Документ і відповідні підходи напрацьовувалися спільно з представниками Сполучених Штатів та Європейського Союзу.

Таким чином, Київ намагається сформувати переговорну конструкцію, яка могла б отримати підтримку ключових західних партнерів і водночас створити умови для припинення бойових дій. Водночас остаточне рішення залежатиме не лише від України та її союзників, а й від готовності Росії погодитися на запропонований формат.

За інформацією The Times, представник Ватикану може передати деталі цієї пропозиції російському міністру закордонних справ Сергію Лаврову вже 25 серпня. Це може стати одним із наступних дипломатичних кроків після представлення української ініціативи.

Особливістю нового підходу є те, що питання територій пропонується пов'язати не з негайним визначенням їхнього остаточного статусу, а з практичним відведенням військ та створенням контрольованої зони. Це дозволяє винести найбільш складні територіальні питання за межі першого етапу домовленостей про припинення бойових дій.

Водночас саме механізм контролю над буферною зоною залишається одним із найбільш невизначених моментів. Без чітких гарантій та зрозумілого контролю домовленість про відведення військ може бути складною для реалізації.

Пропозиція Зеленського з'явилася на тлі чергового загострення риторики Москви щодо можливості мирних переговорів. Раніше російський президент Володимир Путін заявляв про нібито «екзотичні» та неприйнятні для Росії пропозиції Києва, не розкриваючи, про які саме ініціативи йдеться.

Одночасно речник Кремля Дмитро Пєсков звинувачував Україну у відсутності перспектив для мирної угоди. На цьому тлі представлення нового українського плану демонструє прагнення Києва продовжувати пошук дипломатичного формату, який дозволив би зупинити бойові дії на прийнятних для України умовах.

Потенційна буферна зона при цьому може стати одним із ключових елементів майбутньої архітектури припинення вогню. Її завданням має бути фізичне розділення українських і російських військ після відведення позицій. Однак без узгодження статусу цієї території, механізму її контролю та відповідальності за дотримання режиму тиші домовленість залишатиметься незавершеною.

Не менш важливим є питання міжнародної участі. Якщо управління буферною зоною справді буде передано третій стороні, необхідно буде визначити, хто саме виконуватиме цю функцію, якими будуть повноваження відповідного механізму та як він реагуватиме на можливі порушення домовленостей.

Окремий блок пропозиції стосується майбутньої ролі ЄС і НАТО. Україна готова обговорювати свої подальші кроки в межах ширшого пакета домовленостей, тоді як європейські та американські партнери вже залучені до підготовки відповідних пропозицій.

Фактично Київ запропонував перейти від абстрактних закликів до припинення війни до конкретнішої послідовності дій: спочатку припинення вогню, потім синхронне відведення сил, формування буферної зони та подальше узгодження міжнародних гарантій і політичних кроків.

Наскільки цей формат стане реальним переговорним документом, залежатиме передусім від реакції Москви. Передача деталей російській стороні через дипломатичні канали має показати, чи готова вона обговорювати запропонований механізм.

Для України ключовим залишається питання безпеки. Припинення бойових дій саме по собі не гарантує тривалого миру, тому будь-яка домовленість потребуватиме механізмів контролю та гарантій її виконання.

Нова пропозиція Зеленського таким чином може стати черговою спробою перевести переговори про завершення війни у практичну площину. Україна пропонує конкретну модель припинення бойових дій із відведенням військ і створенням буферної території, тоді як деталі її реалізації ще мають бути узгоджені з міжнародними партнерами та Росією.