Хто і навіщо може спровокувати ефект доміно в банківському секторі України

Левова частка подібних рішень була винесено суддями київського Господарського суду. Так в першому кварталі 2016 року Госпсуд столиці руками судді Вікторії Сівакової спробував повернути братам Сегаль, які довгий час перебували в міжнародному розшуку, фабрику «Каховка Пром-Агро». Дане підприємство було створено Іллею і Вадимом Сегалями в 2006 році на кошти, взяті в кредит у банку «Надра», який належав їм на той час..

За інформацією видання «Економічна правда», Сегалі вивели з «Надра» в офшори близько 6,4 млрд. грн. з 7,1 млрд. грн. рефінансування, що було виділено НБУ на оздоровлення банку в кінці 2008 року. Звіт форензик-аудиту компанії KPMG про причини банкрутства банку «Надра» прямо вказує на колишніх керівників і власників банку Гіленко і братів Сегалів як на винуватців фінансових проблем банку «Надра».

Знаючи ці обставини суддя Сівакова, спеціально назвала вердикт суду Херсонської області, на підставі якого були проведені публічні торги з продажу фабрики, «незаконним з моменту його прийняття, і тому нездатним породжувати будь-які правові наслідки». Рішення Сівакової відкрило братам Сегалям можливості продовження боротьби за давно втрачений актив. Протягом останніх років було здійснено ряд фізичних спроб захоплення фабрики. Останній напад було здійснено з використанням вогнепальної зброї, і було зупинено лише після втручання в ситуацію міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

У нас в таборі немає прецедентного права, але керуючись вигадкою даної судді можна «скасовувати» направо і наліво будь-які судові рішення, просто назвавши їх «незаконними з моменту прийняття».

Якщо подивитися ширше, то наслідки рішення судді Сівакової стосуються не окремо взятої фабрики, а всієї правової і фінансової системи України. Таке судове рішення - це чіткий посил фінансовому сектору, що будь-які кредитні відносини - нікчемні й «гріш ціна в базарний день». Дотримуючись такої логіки, будь-який втрачений заставу суд може повернути позичальнику. При цьому наявність нових власників, термін давності і інші законні підстави абсолютно не важливі.

Фактично, банки, які володіють і продають заставним майном поставлені поза законом, а права добросовісних покупців заставного майна з сьогоднішнього дня не захищені. Дана ситуація не тільки порушує конституційне право кожного громадянина на захист, а й знецінює застави і позбавляє банк можливості хоч якось перестрахуватися від недобросовісних позичальників. У своїй щоденній практиці судді в Україні допускають ряд порушень закону, які нерідко руйнують долі людей. В кінцевому підсумку кожен суддя несе персональну відповідальність перед людиною за законність свого рішення. Разом з тим, питання недовіри до суду народжується з самого ставлення суду до людини і її майна.

Саме тому я кажу про якийсь ефект доміно в банківському секторі України, яким називають випадки, коли зміни в одній діяльності в цьому секторі викликають ланцюгову реакцію і впливають на інші дії. Така ситуація може призвести до повторного банкопаду і фактично знищити банківський сектор і економіку України. Простіше кажучи прецедент Сівакової провокує зростання кількості подібних рішень і ставить під сумнів роботу самого механізму кредитування в Україні та прямо загрожує безпеці банківської системи країни.

Політичний аналітик і політолог, кандидат філософських наук Олександра Решмеділова.