Доля світу не може залишатися в руках п'яти постійних країн-членів Радбезу ООН – Ердоган
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган розкритикував діяльність Організації Об'єднаних Націй і заявив, що вона більше не є ефективним інструментом глобального управління. За його словами, для виправлення ситуації потрібно провести реформу ООН.
При цьому Ердоган наголосив, що реформувати ООН необхідно якнайшвидше. Про це турецький президент заявив на відкритті форуму TRT World Forum у Стамбулі, повідомило інформаційне агентство "Анадолу".
Президент Туреччини підкреслив, що доля майже 200 країн світу не може бути залишена на розсуд п'яти постійних членів Ради Безпеки. "ООН необхідно повністю реформувати. Світ не можна віддати на милість п'яти постійних членів Ради Безпеки країн. Доля 194 країн не може бути залишена в руках або на вустах одного з цих п'яти постійних членів", – заявив Ердоган.
Ердоган також наголосив на списку змін, які вже були внесені до нинішньої системи, включаючи створення Міжнародного кримінального суду та ініціативу "Альянсу цивілізацій" Туреччини та Іспанії, спрямовану на зміцнення співпраці після терористичних атак 2001 року на США.
Турецький президент додав, що вторгнення Росії в Україну продемонструвало слабкість міжнародної системи. При цьому він підкреслив, що конкуренція між державами з кожним днем стає все більш руйнівною та агресивною. "Російсько-українська війна, яка незабаром розпочнеться вже четвертий рік, продемонструвала нам слабкість міжнародної системи, що ґрунтується на правилах. Відбуваються події, які вплинуть не лише на найближчі 5–10 років, а й на майбутнє наших онуків", – зазначив президент Туреччини.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.