Прорив дамби під Іркутськом: 14 загиблих, нова версія причини трагедії
У Російській Федерації число загиблих від прориву дамби в місті Тулуна, на річці Ія зросла до 14 осіб.
Про це повідомляє Ехо Москви з посиланням на МНС РФ.
Крім того доля 13 зниклих безвісти досі залишається не відома.
Офіційна версія аварії гідротехнічної споруди свідчить, що прорив стався від рясних опадів і розмиття дамби.
Однак, як пише видання Московський Комсомолець, до трагедії призвела не тільки стихія, але і банальний людський фактор.
Так, як зазначає видання, дамба звалилася з-за не проведення в термін відповідних перевірок, а також недоліків того, що споруди не відповідають сучасним кліматичних умов.
Російське видання Лента Ру опублікувало коментар місцевого жителя, який заявив, що дамбу "погано побудували", і в одному місці вона була нижче рівнем, ніж на початку. Крім того, в одному місці прорвало шлюз.
Також Губернатор Сергій Левченко на міжнародному форумі «Байкал» повідомив, що в 1984 році в Тулуне сталася повінь, рівень води піднявся до 9,5 метра. У місті побудували дамбу на 11 метрів. У червні 2019 року вода піднялася до позначки 14 метрів.
Відомо з відкритих російських джерел, що дамбу будували на кошти федеральної програми «Захист населення від паводків і зміцнення берегової лінії».
Гідротехнічна споруда повинна була захистити місто від повеней на найближчі 100 років.
Раніше інформаційне агентство АСПІ інформувало про сильний паводок в одному з регіонів Російської Федерації (Іркутська область), який став причиною прориву дамби.
Катастрофа сталася в місті Тулуна.
Як повідомлялося, МНС за допомогою вертольота Мі-8 евакуювало з дахів затоплених будинків вісім осіб, у тому числі тих, хто відмовився раніше покинути своє житло.
Рятувальні роботи йшли всю ніч і тривають у суботу, 29 червня.
Напередодні іркутські рятувальники евакуювали понад 800 осіб із зони паводку, який почався через сильні і тривалі дощі.
Повідомляється, що паводок торкнувся 20 населених пунктів. Також в офіційному зведенні МНС відмічено про пошкодження 13 автомобільних мостів, серед яких два мости на федеральній трасі.
Зазначимо, що 1 липня МНС повідомило про 9 загиблих, сьогодні кількість жертв збільшилася до 14.
Екскурсія для російських парламентарів у Капітолії викликала хвилю обурення серед американських законодавців. І демократи, і республіканці заявили, що візит представників країни-агресора, яка співпрацює з Іраном і перебуває під санкціями, є загрозою для безпеки та підриває авторитет Конгресу.
Після чотирьох тижнів бойових дій проти Ірану Дональд Трамп опинився перед дилемою: укласти недосконалу угоду й піти з конфлікту або ж посилити військові дії, ризикуючи затягнути США у довготривалу війну. На тлі зростання цін на енергоносії та падіння рейтингу підтримки, Білий дім шукає вихід, який би дозволив уникнути «вічної війни», але водночас зберегти контроль над стратегічною Ормузькою протокою.
Президент США прагне закріпити образ переможця, оголосивши про успіх у війні проти Ірану. Експерти зазначають, що така риторика може стати частиною його політичної стратегії, хоча реальна ситуація на фронті залишається складною.
Соціологічні дослідження засвідчили, що підтримка Володимира Путіна серед росіян стрімко зменшується. Війна проти України, економічні проблеми та мобілізація стали ключовими чинниками, які підірвали його авторитет.
Президент США відкрито визнав, що Вашингтон регулярно забирає озброєння, призначене для України, і використовує його у війні проти Ірану. Він назвав це “постійною практикою” та додав, що американські склади в Європі дозволяють швидко переорієнтовувати ресурси.
Президент США Дональд Трамп заявив, що рішення розпочати бойові дії проти Ірану було неминучим. Він підкреслив, що Вашингтон мусив “вирізати рак”, адже Іран із ядерними амбіціями становить смертельну загрозу, навіть якщо це призводить до економічних потрясінь.
Посол США при НАТО Меттью Вітакер розкрив, що адміністрація Дональда Трампа готує всі можливі сценарії розвитку війни з Іраном — від дипломатичних переговорів до військових дій, аби гарантувати безпеку регіону та зупинити ядерні амбіції Тегерана.
Журналісти Politico викрили мережу, через яку Москва залучає громадян Європи до диверсійних операцій. Під виглядом коротких поїздок і швидкого заробітку людей відправляють у табори, де готують агентів для дестабілізації континенту.
Генсек Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерріш заявив, що конфлікт на Близькому Сході досяг критичної точки та більше не піддається контролю. Він закликав світових лідерів негайно втрутитися, аби зупинити подальшу ескалацію та гуманітарну катастрофу.
Екскурсія для російських парламентарів у Капітолії викликала хвилю обурення серед американських законодавців. І демократи, і республіканці заявили, що візит представників країни-агресора, яка співпрацює з Іраном і перебуває під санкціями, є загрозою для безпеки та підриває авторитет Конгресу.
Після чотирьох тижнів бойових дій проти Ірану Дональд Трамп опинився перед дилемою: укласти недосконалу угоду й піти з конфлікту або ж посилити військові дії, ризикуючи затягнути США у довготривалу війну. На тлі зростання цін на енергоносії та падіння рейтингу підтримки, Білий дім шукає вихід, який би дозволив уникнути «вічної війни», але водночас зберегти контроль над стратегічною Ормузькою протокою.
Президент США прагне закріпити образ переможця, оголосивши про успіх у війні проти Ірану. Експерти зазначають, що така риторика може стати частиною його політичної стратегії, хоча реальна ситуація на фронті залишається складною.
Соціологічні дослідження засвідчили, що підтримка Володимира Путіна серед росіян стрімко зменшується. Війна проти України, економічні проблеми та мобілізація стали ключовими чинниками, які підірвали його авторитет.