Суд в Празі зменшив термін чеху, засудженому до 20 років ув'язнення за участь у війні проти України на Донбасі
Суд Праги змінив вирок щодо громадянина Чехії Лукаша Новачека. Він був засуджений до 20 років позбавлення волі за участь у війні на Донбасі у лавах бойовиків.
Суд в Празі вирішив, що участь Новачека у бойових діях не доведена, і визнав його винним в участі в організованій злочинній групі, але не у тероризмі. У зв’язку з цим вирок пом'якшили, скоротивши з 20 років до 6. Про це повідомляє Radio Prague International у середу, 12 січня.
Сам Новачек визнав, що у червні 2015 року їздив на схід України, а участь у бойових діях заперечує. Підсудний заявив, що нібито поїхав до дівчини з Донецька, з якою познайомився онлайн, і вже на Донбасі йому запропонували приєднатися до бойовиків. Також він стверджує, що працював кухарем заради заробітку. За даними звинувачення, Новачек насправді служив у розвідці, охороні та патрулі, і брав участь у боях у складі військових формувань. За тероризм Новачеку загрожувала позбавлення волі терміном до 26 років восьми місяців. Прокурор запросив 20 років ув'язнення. Суд чеського міста Пльзень спочатку засудив Новачека до 20 років у колонії суворого режиму у вересні 2021 року. Рішення апеляційної інстанції є остаточним.
Нагадаємо, що Офіс генпрокурора почав розслідування підриву автомобіля ЗСУ на Луганщині. Також ASPI news повідомляло, що російські диверсанти намагалися розпилити хлор в місці дислокації ЗСУ на Луганщині.
Американська політична активістка та блогерка Лора Лумер, яку ЗМІ називають наближеною до президента США Дональда Трампа, виступила з гучною заявою щодо президента Росії Володимира Путіна.
Сполучені Штати зацікавлені в українських технологіях протидії безпілотникам, адже саме Україна стала країною, яка першою у світі здобула унікальний практичний досвід ведення сучасної війни із масовим застосуванням дронів.
Російський лідер Володимир Путін наближає для себе найгірший сценарій розвитку війни, відмовляючись від припинення вогню та продовжуючи курс на ескалацію.
Падіння російської крилатої ракети Х-101 на території Польщі після чергової масованої атаки по Україні викликало нову дискусію про можливості систем протиповітряної оборони НАТО.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія може вдатися до нової провокації, щоб перевірити рішучість Північноатлантичного альянсу. На його думку, Кремль здатний свідомо створити інцидент із залученням країн НАТО, однак будь-яка спроба випробувати єдність союзників отримає скоординовану та рішучу відповідь.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте відреагував на падіння російської крилатої ракети Х-101 у Люблінському воєводстві, назвавши інцидент прямим наслідком війни Росії проти України.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що погіршення ситуації для Росії у війні проти України та зростання внутрішнього тиску на Кремль можуть змусити Володимира Путіна вдатися до небезпечних і непередбачуваних дій.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що нинішня криза, в якій опинилася Росія через війну, міжнародну ізоляцію та санкції, нібито стала для країни «ідеальною». За його словами, саме ці випробування буцімто зміцнили російську державу, посилили суверенітет і згуртували суспільство навколо влади.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не виключає силового сценарію щодо Ірану, якщо дипломатичні зусилля не принесуть результату.
Російський лідер Володимир Путін вдруге за літо ухвалив рішення про збільшення чисельності Збройних сил РФ.
Американська політична активістка та блогерка Лора Лумер, яку ЗМІ називають наближеною до президента США Дональда Трампа, виступила з гучною заявою щодо президента Росії Володимира Путіна.
Сполучені Штати зацікавлені в українських технологіях протидії безпілотникам, адже саме Україна стала країною, яка першою у світі здобула унікальний практичний досвід ведення сучасної війни із масовим застосуванням дронів.
Російський лідер Володимир Путін наближає для себе найгірший сценарій розвитку війни, відмовляючись від припинення вогню та продовжуючи курс на ескалацію.
Падіння російської крилатої ракети Х-101 на території Польщі після чергової масованої атаки по Україні викликало нову дискусію про можливості систем протиповітряної оборони НАТО.