Трамп не виключає використання військової сили для розширення США – Резазаде
Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде зазначив, що Дональд Трамп, обраний президент США, заявив, що не виключає можливість використання військової або економічної сили для розширення території країни.
Він також пообіцяв помилування для учасників заворушень 6 січня 2021 року в Капітолії, що може призвести до значних змін у системі правосуддя США та на міжнародній арені, коли він вступить на посаду через два тижні.
На 70-хвилинній пресконференції у своєму клубі Mar-a-Lago у Флориді Трамп розповів про свої амбіції щодо територіального розширення. Він запропонував придбати Гренландію, пригрозив повернути Панамський канал і заявив про можливість економічного тиску на Канаду, щоб зробити її 51-м штатом США. Також він заявив, що перейменує Мексиканську затоку на «Американську затоку».
Трамп попередив, що ситуація на Близькому Сході загостриться, якщо заручники в Газі не будуть звільнені до дня його інавгурації. Він також розкритикував Міністерство юстиції за їх дії щодо подій 6 січня, відмовившись виключити можливість помилування для обвинувачених у насильницьких злочинах.
«Ми розглядаємо це питання», — відповів Трамп на запитання про можливі помилування для осіб, обвинувачених у насильстві під час штурму Капітолію. На сьогодні у зв’язку з подіями 6 січня обвинувачення висунуті або вироки винесені майже 1600 людям.
Пресконференція стала черговим прикладом звичної для Трампа манери висловлювання: він часто відходив від теми, робив образливі заяви, неправдиві твердження і перебільшення. Він порівняв систему правосуддя США з системами «третіх країн» і «бананових республік» і продовжив критикувати суддів та прокурорів, які ведуть справи проти нього.
Ця пресконференція мала на меті презентувати інвестиції в США від еміратського забудовника, який має давні зв’язки з Трампом. Однак Трамп швидко відійшов від теми, заявивши, що результати листопадових виборів досі підраховуються, і знову висловився проти суддів та прокурорів, які ведуть кримінальні справи проти нього.
#трамп #політика #сша #розширення #міжнароднісправи #помилування #міністерствоюстиції #глобальнізагрози #алірезазаде #резазаде
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.