Довгоочікувану допомогу на $61 млрд схвалили в Конгресі США
Палата представників США ухвалила законопроєкт про допомогу Україні на суму $61 млрд
Далі - Сенат.
Денис Шмигаль: "Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про допомогу Україні. Про необхідність ухвалення пакету допомоги говорили з усіма стейкхолдерами під час візиту урядової делегації до США. Провели низку важливих перемовин з представниками демократичної і республіканської партій.
Дякую представникам обох партій та американському народу за солідарність.
- Загальний обсяг допомоги - майже 61 млрд доларів:
- 49,9 млрд – оборонні видатки
- 7,8 млрд – потенційна бюджетна підтримка
- 1,57 млрд - економічна допомога
- 400 млн – кошти на захист кордонів та гуманітарне розмінування.
Очікуємо на успішне затвердження законопроєкту в Сенаті вже впродовж найближчих днів.
Його реалізація означатиме більше зброї для України, зокрема далекобійної та систем ППО. Посилення макрофінансової стійкості, в тому числі у фінансуванні найпріоритетніших бюджетних видатків. Продовження швидкого відновлення, насамперед критичної інфраструктури.
Сполучені Штати вкотре демонструють лідерство і рішучість боротися за мир, безпеку і краще майбутнє для України, Європи та усього світу".
Процес відбувся згідно зі встановленою раніше процедурою після проведення дебатів та внесення поправок.
Палата представників підтримала «Акт про мир через силу у ХХІ столітті». Він, зокрема, передбачає право президента на нові санкції проти росії та Ірану та заходи з протидії Китаю (його ще негласно називають законопроєктом про заборону TikTok). В частині, що стосується України, законопроєктом передбачається можливість конфіскації суверенних активів рф на користь України.
Вікторія Спартц попросила, щоб за її поправку проголосували поіменно. Вона виступала проти законопроєкту про додаткове фінансування для України. Голосування провалилось. Також Спартц хотіла обмежити повноваження Байдена виділяти Україні зброю в рамках президентських повноважень (хтось ще буде ліпити з нею героїню?).
Також, провалилась поправка Марджорі Грін, яка виступала проти допомоги Україні взагалі. Кошти, призначені для України, вона в тому числі запропонувала перенаправити жертвам падіння потяга у Східній Палестині, генпрокуратурі для ініціювання масових депортацій нелегалів та вимагала від усіх членів Конгресу, які проголосують за допомогу Україні, мобілізуватися до лав ЗСУ.
Третя поправка, він Кет Кемек з Флориди, яка пропонувала виключити всю не збройну допомогу для України, також провалилась.
Опісля, Палата представників голосувала пропозицію одного з конгресменів, щоб повернути законопроєкт щодо допомоги Україні назад на розгляд у комітетах. Ймовірно, щоб затягнути процес голосування. Пропозицію не підтримали.
Як результат: Конгрес проголосував за пакет допомоги Україні: за - 311, проти - 11.
ПолітикаРуслан Стефанчук заявив, що Україна готова впровадити всі необхідні реформи для завершення процесу підготовки до членства в Європейському Союзі до 2027 року.
ПолітикаКиїв оголосив про розширення угод із країнами Близького Сходу, підкресливши, що співпраця з регіоном має ключове значення для енергетичної безпеки та економічного розвитку України.
ПолітикаУ Кремлі заявили, що тристоронні переговори щодо України опинилися на паузі, а контакти з США тривають лише у фоновому режимі. Москва звинувачує Вашингтон у зупинці мирного процесу, стверджуючи, що американські переговорники “зайняті іншими проблемами”.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже розпочала підготовку до наступної зими, працюючи з тими ресурсами, які є у розпорядженні держави. Він наголосив, що головним завданням уряду є забезпечення стабільного проходження опалювального сезону, попри воєнні виклики та постійні атаки на енергетичну інфраструктуру.
ПолітикаAtlantic Council підкреслив важливість візиту Володимира Зеленського до країн Перської затоки, зазначивши, що він відкриває нові можливості для дипломатії та економічної співпраці.
ПолітикаРосія готується до нового загострення війни проти України, повідомляють ЗМІ, посилаючись на джерела у військових колах. За їхніми даними, Кремль може активізувати наступальні дії вже найближчими місяцями, намагаючись використати паузу у міжнародних переговорах та проблеми з фінансуванням української оборони.
ПолітикаДональд Трамп переглядає підтримку зусиль Європи, заявивши, що США не повинні брати на себе основний тягар фінансування та безпеки континенту. Його позиція викликала занепокоєння серед союзників, адже будь-яке скорочення американської участі може послабити єдність Заходу у протистоянні глобальним викликам.
ПолітикаЗеленський заявив, що Росія не змогла досягти поставлених цілей у прикордонних регіонах України. Попри спроби посилити штурмову активність, російська армія зазнає лише зростаючих втрат, тоді як українські сили утримують позиції та продовжують виконувати визначені завдання.
ПолітикаКремль вимагає від українських військових залишити позиції негайно, заявивши, що «мали вийти ще вчора». Російська сторона намагається створити інформаційний тиск, використовуючи ультимативну риторику, яка не має реального підґрунтя на фронті.
ПолітикаПісля доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сірського президент Володимир Зеленський повідомив, що ситуація на передовій залишається складною, але контрольованою.
ПолітикаРуслан Стефанчук заявив, що Україна готова впровадити всі необхідні реформи для завершення процесу підготовки до членства в Європейському Союзі до 2027 року.
ПолітикаКиїв оголосив про розширення угод із країнами Близького Сходу, підкресливши, що співпраця з регіоном має ключове значення для енергетичної безпеки та економічного розвитку України.
ПолітикаУ Кремлі заявили, що тристоронні переговори щодо України опинилися на паузі, а контакти з США тривають лише у фоновому режимі. Москва звинувачує Вашингтон у зупинці мирного процесу, стверджуючи, що американські переговорники “зайняті іншими проблемами”.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже розпочала підготовку до наступної зими, працюючи з тими ресурсами, які є у розпорядженні держави. Він наголосив, що головним завданням уряду є забезпечення стабільного проходження опалювального сезону, попри воєнні виклики та постійні атаки на енергетичну інфраструктуру.