Довгоочікувану допомогу на $61 млрд схвалили в Конгресі США
Палата представників США ухвалила законопроєкт про допомогу Україні на суму $61 млрд
Далі - Сенат.
Денис Шмигаль: "Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про допомогу Україні. Про необхідність ухвалення пакету допомоги говорили з усіма стейкхолдерами під час візиту урядової делегації до США. Провели низку важливих перемовин з представниками демократичної і республіканської партій.
Дякую представникам обох партій та американському народу за солідарність.
- Загальний обсяг допомоги - майже 61 млрд доларів:
- 49,9 млрд – оборонні видатки
- 7,8 млрд – потенційна бюджетна підтримка
- 1,57 млрд - економічна допомога
- 400 млн – кошти на захист кордонів та гуманітарне розмінування.
Очікуємо на успішне затвердження законопроєкту в Сенаті вже впродовж найближчих днів.
Його реалізація означатиме більше зброї для України, зокрема далекобійної та систем ППО. Посилення макрофінансової стійкості, в тому числі у фінансуванні найпріоритетніших бюджетних видатків. Продовження швидкого відновлення, насамперед критичної інфраструктури.
Сполучені Штати вкотре демонструють лідерство і рішучість боротися за мир, безпеку і краще майбутнє для України, Європи та усього світу".
Процес відбувся згідно зі встановленою раніше процедурою після проведення дебатів та внесення поправок.
Палата представників підтримала «Акт про мир через силу у ХХІ столітті». Він, зокрема, передбачає право президента на нові санкції проти росії та Ірану та заходи з протидії Китаю (його ще негласно називають законопроєктом про заборону TikTok). В частині, що стосується України, законопроєктом передбачається можливість конфіскації суверенних активів рф на користь України.
Вікторія Спартц попросила, щоб за її поправку проголосували поіменно. Вона виступала проти законопроєкту про додаткове фінансування для України. Голосування провалилось. Також Спартц хотіла обмежити повноваження Байдена виділяти Україні зброю в рамках президентських повноважень (хтось ще буде ліпити з нею героїню?).
Також, провалилась поправка Марджорі Грін, яка виступала проти допомоги Україні взагалі. Кошти, призначені для України, вона в тому числі запропонувала перенаправити жертвам падіння потяга у Східній Палестині, генпрокуратурі для ініціювання масових депортацій нелегалів та вимагала від усіх членів Конгресу, які проголосують за допомогу Україні, мобілізуватися до лав ЗСУ.
Третя поправка, він Кет Кемек з Флориди, яка пропонувала виключити всю не збройну допомогу для України, також провалилась.
Опісля, Палата представників голосувала пропозицію одного з конгресменів, щоб повернути законопроєкт щодо допомоги Україні назад на розгляд у комітетах. Ймовірно, щоб затягнути процес голосування. Пропозицію не підтримали.
Як результат: Конгрес проголосував за пакет допомоги Україні: за - 311, проти - 11.
ПолітикаСпроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
ПолітикаМасовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
ПолітикаМіністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
ПолітикаПрезидентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
ПолітикаУкраїна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
ПолітикаПрезидент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
ПолітикаМіністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
ПолітикаСамопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
ПолітикаСполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
ПолітикаВідповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
ПолітикаСпроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
ПолітикаМасовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
ПолітикаМіністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
ПолітикаПрезидентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.