Керівник ГУР МО Буданов розкритикував ООН через рішення по катастрофі МН-17
Очільник Головного управління розвідки України Кирило Буданов назвав рішення ООН щодо катастрофи "Боїнга" МН-17 у 2014 році ганьбою для міжнародної судової системи.
Йдеться про позов України проти Москви щодо порушення норм Конвенції про фінансування тероризму, який в ООН "забракували" 31 січня. Як висловився Буданов французькому Liberation, така позиція матиме важливі наслідки.
Зокрема, під час розгляду позову суд посилався на те, що російський ЗРК "Бук", яким збили літак разом з 298 пасажирами, - це зброя, а не гроші. Тож звинувачувати Росію у спонсорстві тероризму не доцільно, адже не було зафіксовано прямого переказу коштів для закупівлі зброї, нагадало видання. "Це ганьба для міжнародної судової системи, це рішення суду є помилкою і катастрофою. Невизнання очевидних фактів матиме дуже важливі наслідки, передусім для багатьох цивілізованих країн", - заявив Буданов.
Буданов пояснює, що такий вердикт породжує серйозні ризики. Тобто Росія може вільно роздавати терористам ЗРК замість грошей для збиття цивільних цілей, і це, за логікою ООН, "в принципі не буде тероризмом", - акцентував він.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.