Кулеба очікує приєднання ООН до Кримської платформи та активнішого її підходу до протидії агресії Росії
Україна розраховує на більш активний і конструктивний підхід з боку керівництва Організації Об'єднаних Націй до питань протидії триваючій військовій агресії РФ проти України, а також деокупацію Криму. Важливим завданням залишається реалізація зусиль з реформування і вдосконалення ООН, її адаптація до вимог сучасності.
Україна розраховує на більш активний і конструктивний підхід керівництва ООН до питань протидії триваючої військової агресії Росії, зокрема шляхом приєднання до Кримської платформі. Про це йдеться в заяві Міністерства закордонних справ України (МЗС) з нагоди 76-ї річниці заснування ООН, оприлюдненій на сайті відомства в неділю, 24 жовтня.
"З огляду на роль ООН в питаннях деокупацію Криму, зокрема в контексті прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН резолюції про територіальну цілісність України, проблеми мілітаризації Криму та у справах захисту прав людини в Криму, Україна сподівається на приєднання ООН до Кримської платформі", - йдеться в заяві.
У МЗС підкреслили, що важливим завданням залишається втілення зусиль з реформування і вдосконалення ООН, її зміцненню та адаптації до вимог сучасності. У міністерстві запевнили в готовності і надалі посилювати внесок в справу утвердження міжнародного миру і безпеки в складі операцій ООН. Також зазначається, що організації системи ООН, зокрема Програма розвитку ООН (ПРООН), продовжують відігравати важливу роль у підтримці курсу соціально-економічних реформ в Україні, досягнення Цілей сталого розвитку, забезпеченні захисту прав людини і верховенства права.
"Одним з найбільш успішних прикладів нашої співпраці є подолання гуманітарних наслідків російської агресії. Чи готові до подальшої взаємодії в цій сфері для забезпечення потреб постраждалого цивільного населення вздовж лінії розмежування і на тимчасово окупованих територіях", - підкреслили в міністерстві.
Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що євроінтеграція для України зараз є не метою, а інструментом зміцнення України. Також ASPI news повідомляло, що, за словами Кулеби, в погрозах угорської влади блокувати шлях України в НАТО немає нічого нового. Дипломат підкреслив, Україна виступає за дружбу, але завжди буде бити у відповідь.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.