Кулеба пояснив, чому деякі країни відкликали свої підписи під комюніке Саміту миру
Крім Іраку та Йорданії, до числа тих, хто не став підписувати комюніке, увійшли: Вірменія, Бахрейн, Бразилія, Колумбія, Ватикан, Індія, Індонезія, Лівія, Мексика, Саудівська Аравія, ПАР, Таїланд і ОАЕ.
Декілька держав відкликали свої підписи під комюніке за підсумками Саміту миру, оскільки швейцарські чиновники поспішили додати їх до списку підписантів без підтвердження. Про це сказав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в етері телемарафону. "Швейцарські колеги включили до першого списку підписантів, який вони опублікували, деякі країни, які ще не підтвердили остаточно своє приєднання", - розповів Кулеба.
Після цього вищезгадані країни звернулися із проханням виключити їх зі списку підписантів. При цьому міністр зауважив, що першим хвилю про відкликання підписів почала розганяти російська пропаганда.
Руслан Стефанчук заявив, що Україна готова впровадити всі необхідні реформи для завершення процесу підготовки до членства в Європейському Союзі до 2027 року.
Київ оголосив про розширення угод із країнами Близького Сходу, підкресливши, що співпраця з регіоном має ключове значення для енергетичної безпеки та економічного розвитку України.
У Кремлі заявили, що тристоронні переговори щодо України опинилися на паузі, а контакти з США тривають лише у фоновому режимі. Москва звинувачує Вашингтон у зупинці мирного процесу, стверджуючи, що американські переговорники “зайняті іншими проблемами”.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже розпочала підготовку до наступної зими, працюючи з тими ресурсами, які є у розпорядженні держави. Він наголосив, що головним завданням уряду є забезпечення стабільного проходження опалювального сезону, попри воєнні виклики та постійні атаки на енергетичну інфраструктуру.
Atlantic Council підкреслив важливість візиту Володимира Зеленського до країн Перської затоки, зазначивши, що він відкриває нові можливості для дипломатії та економічної співпраці.
Росія готується до нового загострення війни проти України, повідомляють ЗМІ, посилаючись на джерела у військових колах. За їхніми даними, Кремль може активізувати наступальні дії вже найближчими місяцями, намагаючись використати паузу у міжнародних переговорах та проблеми з фінансуванням української оборони.
Дональд Трамп переглядає підтримку зусиль Європи, заявивши, що США не повинні брати на себе основний тягар фінансування та безпеки континенту. Його позиція викликала занепокоєння серед союзників, адже будь-яке скорочення американської участі може послабити єдність Заходу у протистоянні глобальним викликам.
Зеленський заявив, що Росія не змогла досягти поставлених цілей у прикордонних регіонах України. Попри спроби посилити штурмову активність, російська армія зазнає лише зростаючих втрат, тоді як українські сили утримують позиції та продовжують виконувати визначені завдання.
Кремль вимагає від українських військових залишити позиції негайно, заявивши, що «мали вийти ще вчора». Російська сторона намагається створити інформаційний тиск, використовуючи ультимативну риторику, яка не має реального підґрунтя на фронті.
Після доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сірського президент Володимир Зеленський повідомив, що ситуація на передовій залишається складною, але контрольованою.
Руслан Стефанчук заявив, що Україна готова впровадити всі необхідні реформи для завершення процесу підготовки до членства в Європейському Союзі до 2027 року.
Київ оголосив про розширення угод із країнами Близького Сходу, підкресливши, що співпраця з регіоном має ключове значення для енергетичної безпеки та економічного розвитку України.
У Кремлі заявили, що тристоронні переговори щодо України опинилися на паузі, а контакти з США тривають лише у фоновому режимі. Москва звинувачує Вашингтон у зупинці мирного процесу, стверджуючи, що американські переговорники “зайняті іншими проблемами”.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже розпочала підготовку до наступної зими, працюючи з тими ресурсами, які є у розпорядженні держави. Він наголосив, що головним завданням уряду є забезпечення стабільного проходження опалювального сезону, попри воєнні виклики та постійні атаки на енергетичну інфраструктуру.