Політика ЄС щодо РФ має залишатися незмінною, поки Росія не повернеться в рамки міжнародного права – Кулеба (Фото)
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав Європейський союз не змінювати санкційну політику, поки Росія не повернеться до цивілізованих рамок міжнародного права. Про це він заявив на зустрічі з керівниками дипломатичних місій ЄС і його держав-членів, акредитованих в Україні.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у п'ятницю, 31 липня, провів зустріч із керівниками дипломатичних місій ЄС і його держав-членів, акредитованих в Україні. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ України.
Зазначається, що міністр поінформував європейських партнерів про актуальну безпекову ситуацію у зоні конфлікту на сході України, спричиненого російською агресією, а також про ситуацію в тимчасово окупованому Росією Криму та формування міжнародних інструментів його деокупації.
Дмитро Кулеба детально поінформував про ініціативні кроки України з врегулювання російсько-українського конфлікту політико-дипломатичним шляхом на виконання рішень Паризького саміту "Нормандської четвірки".
Міністр наголосив, що стале виконання безпекових передумов створить можливості для реалізації інших аспектів Мінських домовленостей.
"Повне виконання Мінських домовленостей і відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах має залишатися основоположним принципом у політиці ЄС щодо РФ. Якщо хтось намагатиметься змінити цей принцип, допоки російська політика не повернулася у рамки міжнародного права, це лише підвищить загрози та надішле Російській Федерації хибні сигнали", - додав Кулеба.
Глава МЗС відзначив ключове значення міжнародного політичного і санкційного тиску на РФ з огляду на продовження агресивної політики Кремля проти України та інших держав. Зокрема, він подякував ЄС за "кримський" пакет санкцій та наголосив на необхідності його розширення з огляду на те, що Російська Федерація надалі продовжує окупацію та нехтує своїми зобов’язаннями як держави-окупанта згідно з міжнародним правом. Йдеться про незаконний запуск залізничного сполучення між РФ та тимчасово окупованим Кримом, незаконне проведення російських волевиявлень на півострові. Однією з тем зустрічі стала важка правозахисна ситуація в окупованому Росією Криму, протиправні переслідування українських громадян. Міністр переконаний, що санкційна політика ЄС за порушення прав людини має застосовуватися і до злочинних дій РФ у тимчасово окупованому Криму. Окрему увагу глава МЗС приділив загрозам, які масштабна мілітаризація Росією Криму та Чорноморського регіону становить для загальноєвропейської безпеки. Дмитро Кулеба розповів про створення Україною міжнародної платформи з деокупації Криму та закликав європейських партнерів долучитися до неї, щойно ініціатива буде остаточно оформлена.
"Очільник МЗС поділився очікуваннями України від подальшої співпраці нашої держави з Європейським Союзом та закликав якнайшвидше підписати Угоду про спільний авіаційний простір між Україною та ЄС", – додали у пресслужбі.
Нагадаємо, Кулеба відреагував на намагання Козака зруйнувати Нормандський формат. Також Дмитро Кулеба наголошує на посиленні санкцій проти Росії.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.
У річницю Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що російські атаки безпілотниками над атомними об’єктами ставлять світ на межу нової техногенної аварії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оголосив масштабні перевірки забезпечення військ, наголосивши, що армія має отримувати все необхідне для ефективної оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до тристоронніх переговорів із США та Росією в Азербайджані. Він наголосив, що Київ прагне миру, але лише на умовах, які відповідають національним інтересам та не передбачають поступок агресору.
У США під час вечері кореспондентів Білого дому стався напад: 31-річний учитель із Каліфорнії Коул Аллен відкрив стрілянину, змусивши президента Дональда Трампа та його дружину Меланію терміново залишити захід.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Європа фактично оголосила Росії «відкриту війну» через підтримку України. Він пригрозив, що наслідки такої політики будуть серйозними для всього континенту, намагаючись представити допомогу Києву як пряму загрозу Москві.
Трагічна війна в Україні, яка забрала тисячі життів і принесла безліч страждань, має один позитивний наслідок — вона об’єднала суспільство та зробила його сильнішим.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.