Путін хотів окупувати Харків, поки у нас не було пакета допомоги від США – Зеленський (Відео)
Президент РФ Володимир Путін хотів швидко окупувати Харків у той час, поки Сполучені Штати затримували виділення пакета допомоги у розмірі 61 млрд доларів. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час виступу в Інституті Рональда Рейгана у Вашингтоні.
Він зазначив, що Кремль прагнув скористатися піврічною паузою, під час якої Конгрес США не міг схвалити допомогу Києву. Він пояснив, що з моменту рішення про виділення допомоги до моменту, коли спорядження надходить до бригад, потрібно багато часу. "І звісно Путін розумів, і розуміє це. І тому в нього була ця інформація. Він хотів використати цю паузу у понад пів року у Конгресі з цим рішенням, тому він хотів окупувати швидко Харків, де живе півтора мільйона (людей — ред.) зараз. Дуже близько до кордону. І вони живуть, а по них б'ють кожного дня, тому що хочуть спровокувати хаос і змусити людей втекти. Це для нього ціль", — вважає Зеленський.
Глава держави зазначив, що Україна евакуювала жителів тих селищ, які встигла окупувати Росія на Харківщині, оскільки Путіну байдуже, кого вбивати. Зеленський запевнив, що російські війська зазнали значних втрат у повторній Харківській операції. "Допомога та, звісно, наші солдати, насамперед наші герої, вони зупинили їх. Він втратив дуже багатьох людей. Ми говоримо про тисячі людей. Для нього це була дуже висока ціна цієї операції", — сказав президент.
Наразі ситуація на сході країни є складною. За словами Зеленського, Україна ще чекає на певне обладнання, щоб оснастити бригади. "Для нас це не секрет, у нас є чотирнадцять бригад, які досі достатньо не спорядженні, тому ми їх не використовуємо. Але я сподіваюся, що все надійде, особливо після саміту НАТО. В нас будуть додаткові пакети з ППО тощо", — додав президент.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Україна заявила міжнародним структурам, що російські танкери так званого «тіньового флоту», які допомагають Москві обходити санкції та фінансувати війну, не можуть розглядатися лише як цивільні судна. Київ наполягає, що такі кораблі мають прямий зв’язок із військовим потенціалом РФ і можуть бути розцінені як законні цілі у контексті протидії російській агресії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше публічно прокоментував резонансну ситуацію навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», назвавши історію з можливими порушеннями та небойовими смертями військовослужбовців неприпустимою для армії держави, яка веде війну.
Україна та Швеція уклали угоду про закупівлю 16 сучасних винищувачів Gripen E, що стане черговим кроком у зміцненні української авіації та оборони неба.
Колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вирішив повернути державну нагороду України, передавши орден до музею, присвяченого жертвам Волинської трагедії.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.