Ще пів року санкцій: в Євросоюзі продовжили економічні обмеження щодо РФ
На саміті глав держав Євросоюзу в четвер, 10 грудня, було прийнято рішення лідерами 27 країн продовжити економічні санкції щодо Росії ще на пів року. Чинні на цей час обмеження розраховані до січня 2021 року.
Про це заявив прессекретар голови Європейської Ради Баренд Лейтс у Twitter. "Європейська Рада досягла угоди щодо продовження санкцій проти Росії", - пише він у соцмережі.

Тепер відповідну постанову має прийняти Рада ЄС, що складається з міністрів-представників країн-учасниць. Обмеження набудуть чинності після опублікування законодавчого акту в "Офіційному журналі" Євросоюзу.
Рішення про продовження санкцій ЄС приймає кожні пів року, починаючи з 2014 року, коли були введені обмеження. Приводом для санкцій стали події в Україні, пов'язані з тимчасовою окупацією Криму і частини території Донбасу.
Санкції обмежують доступ до первинного і вторинного ринків капіталу ЄС для деяких російських банків і компаній, забороняють імпорт і експорт військової техніки. Також заборона поширюється на товари подвійного призначення, які можуть використовуватися у військових цілях. Крім того, для Росії обмежений доступ до чутливих технологій, в тому числі в нафтовій галузі.
Раніше в коментарі журналістам представники українського МЗС зазначили, що Київ підтримує введення нових санкцій Європейським Союзом. Ефективний і системний механізм допоможе покарати винних у порушеннях прав людини.
Також повідомлялося, що якщо в процесі переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі до кінця року не буде прогресу, Україна може запропонувати посилити санкції проти Росії. За словами голови української делегації в ТКГ Леоніда Кравчука, однією з вимог може бути відключення Росії від міжнародної платіжної системи.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.