У ПАРЄ ухвалили резолюцію про освіту на мовах нацменшин в Україні
За резолюцію з поправками щодо освітньої реформи України в ПАРЄ проголосували 82 депутати, проти - 11, ще 17 депутатів утрималися.
Рішення ПАРЄ засуджує прийнятий Верховною Радою закон про освіту, зокрема - ст. 7 закону (про мову освіти) в контексті того, що його прийняли без консультацій з представниками національних меншин.
ПАРЄ звернулася до України з проханням врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо цього документа, а також внести в закон відповідні зміни.
У документі йдеться про те, що новий український закон про освіту не містить належного балансу між офіційною мовою і мовами національних меншин.
Всупереч позиції доповідача з українського питання в ПАРЄ Андреаса Херкеля з Естонії делегати констатували, що до закону є ряд юридичних питань.
За результатами дебатів, члени ПАРЄ ухвалили більшість поправок депутатів з Угорщини та Румунії.
Читайте також: ПАРЄ затвердила резолюцію, що має скасувати політичні санкції проти Росії
Зокрема, вони виступили проти ідеї «змішаного навчання» з викладанням 60% предметів українською мовою, а 40% - на мові нацменшин.
Із закону рекомендують прибрати всі згадки про те, що навчання виключно на мові меншини (без викладання частини предметів державною мовою) завдає шкоди самим дітям через зменшення їх конкурентності на ринку праці і ускладнення вступу до вищих навчальних закладів.
З мінімальною перевагою (39 голосів «проти» і 42 голоси «за») була відхилена угорська поправка, згідно з якою з документа повинні були викреслити посилання на право України захищати державну мову, і про те, що мова об'єднує держава.
Читайте також: Через скандальний закон про освіту Угорщина блокуватиме України в ЄС
З невеликою перевагою відхилили пропозицію парламентаріїв Румунії та Угорщини, які прагнули вилучити з документа згадка про відсутність виключно українських державних шкіл (або з навчанням виключно на мовах інших меншин) в своїх державах.
Нагадаємо, президент Петро Порошенко під час виступу в ПАРЄ заявив, що Україна гарантує права представників нацменшин, в тому числі і право на освіту.
Як повідомлялося раніше, Угорщина погрожує Україні економічними санкціями на прийнятий закон про освіту, який нібито порушує права нацменшин.
Новий закон "Про освіту" вступив в силу 28 вересня. Особливо конфліктним аспектом освітньої реформи стало мовне питання. Документом передбачено, що спочатку діти нацменшин вивчатимуть в школах предмети рідною для себе мовою, а в 5-9 класах буде вводитися кілька предметів з українською мовою викладання.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські дії щодо окупованого Криму спрямовані на те, щоб позбавити Росію можливості використовувати півострів як військову базу для продовження агресії.
У російському керівництві посилилися голоси прихильників радикального сценарію розвитку війни проти України. За даними Reuters, представники жорсткої лінії в оточенні Путіна закликають його відкинути дипломатичні контакти та розглянути найбільш небезпечні варіанти тиску на Київ, включно із погрозами застосування тактичної ядерної зброї.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ уже доніс до міжнародних партнерів і людей, які мають контакти з Кремлем, готовність обговорювати завершення війни.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські дії щодо окупованого Криму спрямовані на те, щоб позбавити Росію можливості використовувати півострів як військову базу для продовження агресії.
У російському керівництві посилилися голоси прихильників радикального сценарію розвитку війни проти України. За даними Reuters, представники жорсткої лінії в оточенні Путіна закликають його відкинути дипломатичні контакти та розглянути найбільш небезпечні варіанти тиску на Київ, включно із погрозами застосування тактичної ядерної зброї.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ уже доніс до міжнародних партнерів і людей, які мають контакти з Кремлем, готовність обговорювати завершення війни.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.