У ПАРЄ ухвалили резолюцію про освіту на мовах нацменшин в Україні
За резолюцію з поправками щодо освітньої реформи України в ПАРЄ проголосували 82 депутати, проти - 11, ще 17 депутатів утрималися.
Рішення ПАРЄ засуджує прийнятий Верховною Радою закон про освіту, зокрема - ст. 7 закону (про мову освіти) в контексті того, що його прийняли без консультацій з представниками національних меншин.
ПАРЄ звернулася до України з проханням врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо цього документа, а також внести в закон відповідні зміни.
У документі йдеться про те, що новий український закон про освіту не містить належного балансу між офіційною мовою і мовами національних меншин.
Всупереч позиції доповідача з українського питання в ПАРЄ Андреаса Херкеля з Естонії делегати констатували, що до закону є ряд юридичних питань.
За результатами дебатів, члени ПАРЄ ухвалили більшість поправок депутатів з Угорщини та Румунії.
Читайте також: ПАРЄ затвердила резолюцію, що має скасувати політичні санкції проти Росії
Зокрема, вони виступили проти ідеї «змішаного навчання» з викладанням 60% предметів українською мовою, а 40% - на мові нацменшин.
Із закону рекомендують прибрати всі згадки про те, що навчання виключно на мові меншини (без викладання частини предметів державною мовою) завдає шкоди самим дітям через зменшення їх конкурентності на ринку праці і ускладнення вступу до вищих навчальних закладів.
З мінімальною перевагою (39 голосів «проти» і 42 голоси «за») була відхилена угорська поправка, згідно з якою з документа повинні були викреслити посилання на право України захищати державну мову, і про те, що мова об'єднує держава.
Читайте також: Через скандальний закон про освіту Угорщина блокуватиме України в ЄС
З невеликою перевагою відхилили пропозицію парламентаріїв Румунії та Угорщини, які прагнули вилучити з документа згадка про відсутність виключно українських державних шкіл (або з навчанням виключно на мовах інших меншин) в своїх державах.
Нагадаємо, президент Петро Порошенко під час виступу в ПАРЄ заявив, що Україна гарантує права представників нацменшин, в тому числі і право на освіту.
Як повідомлялося раніше, Угорщина погрожує Україні економічними санкціями на прийнятий закон про освіту, який нібито порушує права нацменшин.
Новий закон "Про освіту" вступив в силу 28 вересня. Особливо конфліктним аспектом освітньої реформи стало мовне питання. Документом передбачено, що спочатку діти нацменшин вивчатимуть в школах предмети рідною для себе мовою, а в 5-9 класах буде вводитися кілька предметів з українською мовою викладання.
ПолітикаПрезидент США Дональд Трамп оголосив про намір направити делегацію до Москви для обговорення війни в Україні. У Кремлі заявили, що готові прийняти американських представників, але експерти наголошують: без участі Києва такі переговори не матимуть реального сенсу.
ПолітикаЕкс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що настав час створити європейський оборонний союз, який включатиме Україну. Він підкреслив, що саме українці сьогодні є головним щитом Європи, і їхня участь у новій структурі стане гарантією миру та стабільності на континенті.
ПолітикаУкраїнські атаки на російські об’єкти та відсутність значних перемог на фронті створюють атмосферу невпевненості у Кремлі. Путін намагається демонструвати силу, але реальність свідчить про поступове ослаблення його режиму, що стає очевидним навіть для російського суспільства.
ПолітикаРосійські чиновники заявили, що Москва нібито готова до мирної угоди з Україною. У Києві ж наголошують: будь-які переговори можливі лише після припинення агресії та виведення військ. Аналітики вважають, що Кремль використовує тему миру як інструмент пропаганди, намагаючись приховати провали на фронті.
ПолітикаПрезидент Росії оголосив, що готовий зустрітися із Зеленським у будь-якому місці, але лише для підписання мирної угоди. У Києві такі заяви розцінюють як чергову маніпуляцію, адже Москва продовжує війну й не демонструє реальних кроків до миру.
ПолітикаУ своєму зверненні до новопризначеного прем’єр-міністра Угорщини президент України Володимир Зеленський підкреслив, що майбутнє Європи залежить від єдності та спільної боротьби проти агресії. Він закликав до співпраці, яка здатна посилити континент і гарантувати мир для наступних поколінь.
ПолітикаПід час брифінгу 9 травня Володимир Путін заявив, що від України не надходило жодних пропозицій щодо обміну військовополоненими.
ПолітикаВ Офісі президента України відреагували на несподіване запрошення Володимира Зеленського до Москви. У Києві заявили, що подібні пропозиції виглядають абсурдними на тлі щоденних атак Росії та не мають жодного сенсу без припинення агресії.
ПолітикаРосійська сторона оголосила про готовність прийняти президента України у Москві, проте в Києві це розцінюють як чергову інформаційну гру Кремля. Запрошення виглядає дивним на тлі щоденних атак на українські міста та відсутності будь-яких реальних кроків до миру.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський оголосив, що найближчими місяцями Київ очікує прибуття представників Дональда Трампа – Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа. За його словами, переговори вже змістовні, а майбутні зустрічі можуть стати ключовими для гарантій безпеки та активізації дипломатії між Україною та США.
ПолітикаПрезидент США Дональд Трамп оголосив про намір направити делегацію до Москви для обговорення війни в Україні. У Кремлі заявили, що готові прийняти американських представників, але експерти наголошують: без участі Києва такі переговори не матимуть реального сенсу.
ПолітикаЕкс-генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що настав час створити європейський оборонний союз, який включатиме Україну. Він підкреслив, що саме українці сьогодні є головним щитом Європи, і їхня участь у новій структурі стане гарантією миру та стабільності на континенті.
ПолітикаУкраїнські атаки на російські об’єкти та відсутність значних перемог на фронті створюють атмосферу невпевненості у Кремлі. Путін намагається демонструвати силу, але реальність свідчить про поступове ослаблення його режиму, що стає очевидним навіть для російського суспільства.
ПолітикаРосійські чиновники заявили, що Москва нібито готова до мирної угоди з Україною. У Києві ж наголошують: будь-які переговори можливі лише після припинення агресії та виведення військ. Аналітики вважають, що Кремль використовує тему миру як інструмент пропаганди, намагаючись приховати провали на фронті.