У Раді Федерації пояснили ратифікацію договорів із ЛНР та ДНР
Заступник голови комітету Ради Федерації у міжнародних справах РФ Андрій Клімов прокоментував ратифікацію документів з ЛНР та ДНР. Російські угруповання матимуть офіційну підтримку з боку Росії.
Йдеться про "території, які розташовані у встановлених сьогодні кордонах". Про це він оголосив 22 лютого.
Він додав, що підписані з ЛНР і ДНР договори будуть ратифіковані. Це дає певні юридичні підстави для подальшого вторгнення російських військ на територію України.
Нагадаємо, 21 лютого очільник Кремля Володимир Путін проводив позачергове засідання Ради безпеки РФ. На заході обговорювалося питання окупованих Росією територій Донецької та Луганської областей.
ASPI news повідомляло, Держдума РФ ратифікувала договори про дружбу та співпрацю з ЛДНР. Комуніст Геннадій Зюганов у Держдумі РФ закликав застосувати зброю проти українців. Він підтвердив, російські війська зайдуть на Донбас після визнання Л/ДНР.
У жовтні у ЗМІ активно обговорювалася можливість надання Україні американський ракет Tomahawk. 17 числа президент України Володимир Зеленський здійснював візит до Білого дому з надією на позитивне рішення, але американський лідер Дональд Трамп відмовив.
У прагненні досягти дипломатичної перемоги у питанні російсько-української війни Білий дім має пам'ятати про ціну слабкої угоди. Такий документ не зможе стримати агресію РФ у майбутньому, і саме це сталося б у разі прийняття 28-пунктного "мирного плану" Сполучених Штатів Америки.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що якщо в ході мирних перемовин Росії дозволять хоча б мінімально перекроїти кордони України, агресор рано чи пізно зробить те ж саме з територією Литви.
Українські та європейські представники зітхнули з полегшенням після спроб пом'якшити раптовий, сприятливий для Кремля "мирний план" президента Дональда Трампа. Про це повідомило The New York Times.
Перенесення фінального рішення щодо "мирного плану" США може допомогти Україні змінити позиції. Але вона ж може зірвати надії виробити прийнятний документ без участі Росії. Про це йдеться у матеріалі The Washington Post, в якому описуються останні події, пов’язані з переговорами про мирний трек в Україні.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко запропонував президенту РФ посередництво у переговорах щодо війни в Україні. Зокрема він пропонує Мінськ в ролі майданчика для мирних переговорів, як це вже було у 2014-15 роках.
Міністр оборони Німеччини на тлі активізації мирних переговорів заявив, що у російсько-українській війні не має бути миру за рахунок капітуляції.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росії не має права вето на вступ України до Альянсу. Це будуть вирішувати тільки його члени.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн презентувала депутатам Європейського парламенту пріоритети, які Євросоюз відстоюватиме у процесі розроблення і укладення мирної угоди між Україною і Росією.
Для досягнення миру тиснути потрібно на Росію, а не на Україну. Про це заявив президент Володимир Зеленський у відеозверненні.
У жовтні у ЗМІ активно обговорювалася можливість надання Україні американський ракет Tomahawk. 17 числа президент України Володимир Зеленський здійснював візит до Білого дому з надією на позитивне рішення, але американський лідер Дональд Трамп відмовив.
У прагненні досягти дипломатичної перемоги у питанні російсько-української війни Білий дім має пам'ятати про ціну слабкої угоди. Такий документ не зможе стримати агресію РФ у майбутньому, і саме це сталося б у разі прийняття 28-пунктного "мирного плану" Сполучених Штатів Америки.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що якщо в ході мирних перемовин Росії дозволять хоча б мінімально перекроїти кордони України, агресор рано чи пізно зробить те ж саме з територією Литви.
Українські та європейські представники зітхнули з полегшенням після спроб пом'якшити раптовий, сприятливий для Кремля "мирний план" президента Дональда Трампа. Про це повідомило The New York Times.