Вибори Лукашенка в Білорусі: про що свідчить млява реакція Заходу, – експерти
Події, що наразі відбуваються в Білорусі, викликали традиційну "глибоку заклопотаність" світової демократичної спільноти. Чому Європа не вживає більш рішучих заходів у відповідь на сваволю офіційного Мінську, розбиралося ASPI news.
Міністри закордонних справ Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції заявили про стурбованість "насильством проти післявиборних демонстрацій, що мали місце у відповідь на повідомлення про широко поширені фальсифікації на виборах". Очільник українського МЗС Дмитро Кулеба також засудив застосування насильства до активістів та закликав до звільнення затриманих. Зокрема він підкреслив, що українці знають, що відсутність діалогу призводить до загострення протистояння, послаблює країну, і цим ослабленням завжди користуються зовнішні гравці.
"Реакція європейської спільноти на силове розв’язання владою протестів у Білорусі була достатньо швидкою, – зазначає політолог Олександр Палій. – Ми бачимо, що зараз тон задають північноєвропейські та східноєвропейські держави, зокрема, Україна, бо вони не принижують геополітичну цінність Білорусі та розуміють, що там насправді відбувається. Думаю, що саме ця позиція буде й надалі формувати порядок денний Євросоюзу".
Наразі члени Європарламенту звернулися до керівництва Євросоюзу з закликом запровадити санкції проти чинної білоруської влади. Заяву підписали 23 депутати ЄП, зокрема представники Литви, Польщі та Німеччини. Проте існує велике питання, наскільки жорсткими виявляться щодо Білорусі західні санкції.
"В умовах нинішньої політичної кризи в Євросоюзі та США, Заходу взагалі не до проблем білорусів, – вважає співорганізатор харківського Євромайдану Володимир Чистилін, – бо Лукашенко, за переконаннями європейців та не лише їх, є останнім диктатором в Європі. Тому фальсифікації та офіційно оприлюднені результати виборів президента Білорусі були прогнозованими".
"Якщо Україна з територією вчетверо більшою за білоруську не особливо цікавить Європу, то на що розраховувати Білорусі з її іміджем країни, що повністю перебуває в російській орбіті? Щобільше, існує певний консенсус – Білорусь це сфера виключного впливу Кремля. При цьому з боку Заходу зараз не вживаються аж надто жорсткі дії щодо Лукашенка, залишаючи йому невелику шпаринку не лише для шляху до Москви. Якихось проблем, які б примусили ЄС реагувати рішучіше, немає. Білорусь не цікава європейцям ні своїм економічним потенціалом, ні як джерело загрози якоїсь великої кількості мігрантів звідти", – підсумовує заступник директора Агенції моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.